Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брусяка

Брусяка, -ки, м. Ув. отъ брус.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУСЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУСЯКА"
Басюка, -ки, м. Ув. отъ бас. А басюка на увесь двір, — мов той бугай гуде у болоті. Стор. ІІ. 29.
Виманіжити, -жу, -жиш, гл. 1) Отколотить, побить. Виманіжте добре, та й пустив. Мнж. 104. 2) Измучить работой. Виманіжив коней, аж мокрі.
Воробня, -ні, ж. соб. Воробьи. Желех.
Дря́пець, -нця, м. Хорошо, легко вскарабкивающійся на высоту. Нехай він лізе на вишню — він дряпець. Елисаветгр. у.
Зажартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Подшутить.
Злидарю́ка, -ки, ж. Ув. отъ злида́рь.
Переквітувати, -ту́ю, -єш, гл. Отцвѣсть. Уже жито переквітувало. Н. Вол. у.
Пошкарубіти, -бію, -єш, гл. Покорявѣть, покрыться сверху корой.
Пузатий, -а, -е. Брюхатый. Шевч.
Тугошиій, -я, -є. Имѣющій крѣпкую шею. На Бога він піднявся тугошиій. К. Іов. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУСЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.