Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брухо

Брухо, -ха, с. Брюхо. Бодай тобі, мухо. розсілося брухо. Чуб. ІІІ. 247.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУХО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУХО"
Безсоромітний, -а, -е. Безстыдный, безстыжій.
Бобалька, -ки, ж. Клецка, родъ галушки. Вх. Лем. 393.
Домудрува́тися, -дру́юся, -єшся, гл. Додуматься до чего-либо, выдумать. Хитрий жидок мудрував та й домудрувався. Рудан. І. 63.
Зашкару́питися, -плюся, -пишся, гл. = зашкарубнути.
Ма́цатися, -юся, -єшся, гл. 1) Ощупывать. Еней все мацався рукою, щоб не ввалитися куди. Котл. Ен. 2) Копаться, медленно дѣлать. Мацався, мацався мацько, доки вечір спобіг. Черк. у.
Підтерти Cм. підтирати.
Сквересть меж., выражающее крикъ птицы? Cм. скверещати. Коли єсть, то шелесть, а як нема, то сквересть. Ном. № 10830.
Храпливий, -а, -е. = ii. храпавий. Желех. храпли́ва. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Цмолити, -лю, -лиш, гл. = цмулити. Сим. 183.
Шабеленька, шабелечка, -ки, ж. Ум. отъ шабля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУХО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.