Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брухо

Брухо, -ха, с. Брюхо. Бодай тобі, мухо. розсілося брухо. Чуб. ІІІ. 247.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУХО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУХО"
Калган, -ну, м. Раст. калганъ, Maranta galanga. Баба Параска заправляла горілку міцним калганом. Левиц. І. 522. На запікану корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69.
Кошелина, -ни, ж. = кошіль. Желех.
Ме́жка, -ки, ж. Ум. отъ межа.
Нагорожа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = нагороджувати.
Плюгавіти, -вію, -єш, гл. = поганіти.
Поберечи, -режу, -же́ш, гл. = поберегти. Желех.
Повідсувати, -ва́ю, -єш, гл. Отодвинуть, отсунуть (во множествѣ).
Пороздягати, -га́ю, -єш, гл. Раздѣть (многихъ).
Центро, -ра, с. Центръ. Там.... центре жизні. К. МБ. ІІІ. 243.
Шех, -ха, м. Сигнальный пистолетный выстрѣлъ. Чекайте, каже, мого шеха з пістоля. Вас. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУХО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.