Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брунчати

Брунчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Пщола брунчить. Вх. Лем. 391.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУНЧАТИ"
Боротати, -таю, -єш, гл. 1) Очищать отъ шелухи (просо). 2) Тормошить? Сбивать съ толку? Ви мене заборотаєте, як от будете хапати та з одного, та з другого боку! Бас багато, а я один, — де ж мені вас усіх поділити? — Та ви сами себе боротаєте. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Гірництво, -ва, с. Горное дѣло, горнопромышленность. Желех.
Го́ренько, -ка, с. Ум. отъ горе.
Оглобельний, -а, -е. = голобельний. Оглобельна аж брикає. Котл. Ен. І. 28.
Оснівний, -а, -е. О ниткахъ: идущій на основу. Оснівна вовна. Славяносерб. у.
Пошкребти, -бу, -бе́ш, гл. = поскребти.
Примучити Cм. примучувати.
Ракотиця, -ці, ж. Копыто у свиньи. Мій підсвинок.... ракотицями дереться об хворост. Левиц. Пов. 341.
Тинок, -нка, тино́чок, -чка, м. Ум. отъ тин.
Удовж нар. 1) Вдоль. Було б вчити, як лежало поперек подушки, а як вдовж, то вже не помажеться. Ном. № 6009. 2) Въ длину. Який вдовж — такий втовш. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.