Виноситися, -шуся, -сишся, сов. в. винестися, -суся, -сешся, гл.
1) Выноситься, винестися.
2) Возноситься, вознестись, подниматься, подняться. Між бідними невеличкими міщанськими хатами високо виносилася покрівля його чималої хати.
3) курка винеслася. Снесла всѣ яйца, больше ужъ не будетъ нестись. За літо кури винеслись, то тепер і не несуться.
Вихованка, -ки, ж. 1) Воспитанница. 2) Любовница, содержанка.
Вугрин, -на, м. = зеленяк.
Затрю́хати, -хаю, -єш, гл. Побѣжать мелкой рысцой.
Наволічи́ гл. = наволокти.
Осілість, -лости, ж. Осѣдлость.
Понапліскувати, -кую, -єш, гл. Наплескать (во многихъ мѣстахъ).
Приїздний, -а́, -е́ 1) Пріѣзжій. 2) Совершающійся въ честь пріѣзда. Перша чарка приїздна, друга від'їздна. 3) приїздне. Подарокъ прислугѣ отъ пріѣзжихъ гостей. З гостей приїздного хто дасть наймичці.
Сідло, -ла, с. Мѣсто, гдѣ садятся рыбаки удить рыбу.
Тато, -та, м. Отецъ. Вийди, доню, на. улицю тата визирати. Ум. и ласк. Татко, татенько, татечко, татонько, таточко, татульо, татуленько, татунь, татуньо, татусь, татусьо, татусик, татцьо, татценько. Ой татоньку, мій голубоньку! Ми з мамою щось порались коло печі, а татуньо були в церкві. Татуся.... на той раз не було.
