Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязок

Брязок, -зка, м. Употребл. въ выраж.: на брязку — вотъ-вотъ, сейчасъ. Мнж. 168.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗОК"
Заробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зароби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Зарабатывать, заработать. МВ. ІІ. 7. Тиждень козак заробляє, за один день пропиває. Макс. Що заробила? — Кусок сала. Чуб. III. 108. 2) Заслуживать, заслужить. А хто мене поцілує, заробить спасіння. Чуб. V. 9. 3) Задѣлывать, задѣлать. Кінці основи, що були прив'язані до куснів полотна у воротил, не можуть бути зароблені, вони полишаються яко тороки. Шух. І. 259. 4) Опачкивать, опачкать. Заробиш, сорочку ззаду! Лебед. у.
Кокиняк, -ка, м. = кокин. Вх. Уг. 245.
Купцівна, -ни, ж. Дочь купца. Купцівни не схотіли навіть пити чаю. Левиц. Пов. 55.
Миґдале́вий, -а, -е. = мигдалевий.
Навза́водах нар. Встрѣчается только въ фальсифицированной думѣ «На побѣду Чигиринскую», напеч. сперва у Срезневскаго («Запор. Старина»), а потомъ у Максимовича (1849). Коней день і ніч навзаводах держали, до гетьмана Наливайка дорогу верстали. Макс. 54. Ошибочно употреблено въ такой формѣ вмѣсто навзаводи.
Незодягнутий, -а, -е. Неодѣтый. Мет. 273.
Обтрушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обтруситися, -шуся, -сишся, гл. Отряхиваться, отряхнуться. Та й піймав кицю за ухо та й витяг на сухо (з води): оттут, кицю, обсушись, оттут, кицю, обтрусись. ХС. II. 192.
Підтоки, -ток, ж. мн. Бревно, соединяющее переднюю часть воза съ задней. Рудч. ЧП. 249. Чуб. VII. 402. Kolb. I. 66. Полудрабки все грабові, а підтоки все кленові. Н. п.
Позахлявати, -ва́ємо, -єте, гл. Отощать, ослабѣть (о многихъ). Позахлявали так, що не можуть одтягти до його гласу. Грин. III. 349.
Ступка, -ки, ж. 1) Ступка. Поли б мені ступка та жорна. Чуб. V. 485. 2) Слѣдъ ноги на землѣ. Скрізь ступки чоловічі; з Хими зняли чобіт примірять до того сліду, ставили той чобіт у ступку, і як раз прийшлось. Павлогр. у. (Залюб.). 2) Родъ дѣтск. игры. КС. 1887. VI. 459.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.