Тлумачення / значення слова "БРЯЗНУТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

брязнути

Брязнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брязкати. 1) Зазвенѣть, звякнуть. Брязнули ключі од комори йдучи. Н. п. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. МВ. (О. 1862. III. 54). Брязнув гаманом на стіл. Г. Барв. 211. Ось і у всі дзвони брязнули. Г. Барв. 158. 2) Упасть, ударяясь о земь. Горщик як брязне об піл. Г. Барв. 225. Мати зробилась як крейда біла, так і брязнула об землю. Г. Барв. 402 — 103. На яку коняку не покладе руку, вона з усіх чотирьох і брязне. Мнж. 22. 3) Ударить. Брязнула невістку по зубах. Н. Вол. у.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗНУТИ"

Сховати оригінал сторінки

Ватажкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть предводителемъ, атаманомъ, старшимъ. Желех. Cм. ватажити.

повністю...

Виднечко нар. Ум. отъ видно.

повністю...

Виправа, -ви, ж. 1) Выпрямленіе; исправленіе. 2) Отправка; отправленіе. 3) Имущество, даваемое дочерямъ при выходѣ замужъ, состоящее изъ бѣлья, платья, посуды и иной домашней утвари. 4) — шкури. Выдѣлка кожи. Ум. ви́правка. Оддасть шкурку за виправку. Ном. № 10570.

повністю...

Відлютуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Отпаяться.

повністю...

Замести́, -ся. Cм. заміта́ти, -ся.

повністю...

Несить, -ти, ж. Ненасытность.

повністю...

Пестун, -на, м. Баловень; нѣженка. Ум. пестуне́ць, пестунчик.

повністю...

Плюгавиця, -ці, ж. Гадкая, скверная, безнравственная, презрѣнная женщина. Желех.

повністю...

Роспогода, -ди, ж. Наступленіе ясной погоды. Лубен. у.

повністю...

Шулка, -ки, ж. Початокъ кукурузы. Kolb. I. 51.

повністю...