Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязкало

Брязкало, -ла, с. 1) Побрякушка, погремушка. Левиц. Пов. 156. 2) = било 1? Ударивши (при церкви — сторожъ) в брязкало. Мир. Пов. І. 162. 3) Тотъ, кто брякаетъ, бряцаетъ, бренчитъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКАЛО"
Бердулець, -льця, м. Раст. Rhododendron. Вх. Пч. II. 35.
Кватирька Cм. кватирка.
Крамовий, -а́, -е́ = крамний. Скидала плаття все крамовеє, а надівала все золотеє. Чуб. III. 396.
Напа́дкуватий, -а, -е. Придирчивый, привязчивый.
Притика, -ки, ж. 1) Колышекъ, палка, прикрѣпляющая ярмо къ дышлу. Рудч. Чп. 34. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 250. Як вихватить дід із воза велику притику. Мет. 472. 2) притики дава́ти. Задѣвать кого. О. 1862. VIII. 11. Ум. прити́чка.
Прогалявина, -ни, ж. = прогальовина.
Соболиця, -ці, ж. Самка-соболь. Ой поважай сестру свою, сироту вдовицю; кохай, кохай молодицю, гарну соболицю. Чуб. V. 935.
Терносливовий, -а, -е. Относящійся къ терносливу. Шейк.
Устне нар. Словесно.
Чарування, -ня, с. Волшебство, колдовство. Ум. чаруваннячко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.