Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязкало

Брязкало, -ла, с. 1) Побрякушка, погремушка. Левиц. Пов. 156. 2) = било 1? Ударивши (при церкви — сторожъ) в брязкало. Мир. Пов. І. 162. 3) Тотъ, кто брякаетъ, бряцаетъ, бренчитъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКАЛО"
Ватроль, -ля, м. 1) Дубина, ухватъ. Угор. 2) Остолопъ, дубина.
Виявити, -ся. Cм. виявляти, -ся.
Знакімець, -мця, ж. Знакомый. Зміев. у. Се ж його знакімець; вони здавна знаються. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).  
Ин'який, -а, -е. = инакий. Ин'якої ночі то є роса. Черк. у.
Копишитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться.
Об'якоритися, -рюся, -ришся, гл. Твердо стать, укорениться. ( Уман. у.); упереться. Мнж. 187.
Перемахати, -ха́ю, -єш, гл. Переплыть сильными широкими движеніями. Перемахати сажнями Дніпро. К. ДС. 4.
Просмерднути, -ну, -неш, гл. Провоняться. Просмердла й ціла картопля, лежачи з гнилою. Н. Вол. у.
Таблиця, -ці, ж. 1) Дощечка, таблица. Стояла таблиця біла, а на ній були виписані мої гріхи. Гн. II. 76. 2) Классная доска. Шейк. 3) Вывѣска, доска съ надписью. На стовпі таблицю прибив і на ті таблиці написав так: хто сюдою буде їхать, то непремінно щоб сюди заїхав. Рудч. Ск. II. 92. Ум. табличка, табличечка. Грин. I. 188.
Цвяшок, -шка, м. Ум. отъ цвях.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.