Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубарь

Бубарь, -ря, м. = бубарчук. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБАРЬ"
Вихвалити, -ся. Cм. вихваляти, -ся.
Ди́хало, -ла, с. Дыхательное горло. Ум. Ди́хальце.
Згада́ти, -ся. Cм. згадувати, -ся.
Зди́бочки, -чок, ж. мн. Употребл. въ выраженіи: на зди́бочках ходи́ти. Ходить на пальцахъ. Як спить, то ходять на здибочках. Г. Барв. 441.
Неозорно нар. Необозримо, безъ конца. Зайвої землі лежало неозорно перед тобою і за тобою. Мир. ХРВ. 80.
Парубецький, -а, -е. = парубоцький. Молодецька хода, парубецький стан. Чуб. V. 843.
Побусурменити, -ню, -ниш, гл. Обасурманить (многихъ).
Позбудовувати, -вую, -єш, гл. Построить (во множествѣ).
Стоніг, -но́га, м. Мокрица, Oniscus murarius. Вх. Пч. І. 7.
Уметити Cм. умічати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУБАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.