Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязкач

Брязкач, -ча, м. Звонкая монета.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКАЧ"
Брилкастий, -а, -е. Въ комкахъ, крупнозернистый. Вх. Лем. 394.
Гайок, -йка, м. Ум. отъ гай.
Гряни́чний и гряни́шний, -а, -е. Граничный, граничащій. Гряничні знаки. К. Іов. 52. Себе царем пустинь грянишних. славе. К. ПС. 53.
Заборозе́нник, заборо́зник, -ка, м. Часть плуга: каждый изъ клиньевъ, вбиваемыхъ около чересла: забивая ихъ то съ той, то съ другой стороны чересла́, можно поднимать и опускать его или подвигать въ стороны. Чуб. VII. 398.
Ланина, -ни, ж. Поле, нива. Туман, туман по ланині, широкий лист на калині. Лукаш. 129.
Неприємний, -а, -е. Непріятный.
Підтанцьовувати, -вую, -єш, гл. Приплясывать.  
Попихач, -ча, м. Человѣкъ, которымъ каждый помыкаетъ. Св. Л. 135. Ном. № 10688. Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата; нікого нема! попихач жидівський, виріс у порогу. Шевч. 133. Ми, бач, теперечки тільки жіночі попихачі. Стор. МПр. 157.
Пундюха, -хи, ж. Названіе коровы. Вх. Лем. 459.
Ручиця, -ці, ж. 1) Ум. отъ рука. Взяла сусіда удовицю за білую ручицю. КС. 1884. І. 32. Зеленою китайкою ручиці покрив. Чуб. V. 776. 2) Въ повозкѣ: укрѣпленный въ подушкѣ и стоящій наружу наклонно колышекъ; четыре такихъ колышка (два въ передней подушкѣ и два въ задней) поддерживаютъ съ обѣихъ сторонъ драбини. Чуб. VII. 402, 403. Рудч. Чп. 250. Ручиця задовбується в насад і на неї накладається палюшник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.