Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязкач

Брязкач, -ча, м. Звонкая монета.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКАЧ"
Білужий, -а, -е. Бѣлужій.
Біль I, білі или белі (зват. п. біле и беле), ж. 1) Бѣлыя нитки для шитья. Чуб. VII. 574. Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила: «ой беле моя, тонка беле! Н. п. Стоять намети як біль біленькі. Чуб. ІІІ. 275. Шиє вона шовком-біллю свому милому на неділю. Н. п. Всю ніч не спала, біль сукала. Мет. 313. Я з тебе, біле, плахту витчу. Мил. 84. 3) Часть дерева, слѣдующая непосредственно за корой. Н. Вол. у. 4) Бѣлизна. Полюби мене в чорні, а вже в білі полюбить і аби хто. Ном. № 2317. Полюбите насъ чорненькими, а бѣленькими насъ всякій полюбить. 5) Сало. Вх. Лем. 392., Ум. білечка. Забери собі біль-білечку. Чуб. ІІІ. 470.
Бузник, -ка, м. Бузиновая заросль. В бузнику чорт живе. Ном. № 316. Ум. бузничок.
Відкрутити, -ся. Cм. відкручувати, -ся.
Граді́ль, -ля, м. Гредиль, часть плуга, въ которую укрѣпляется чересло. Чуб. VII. 398.
Джаву́р, -ра, м. Гяуръ. К. МБ. X. 10. К. Бай. 149.
Закоштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Попробовать. Левиц. І. 166.
Поперероджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Переродиться (о многихъ).
Поросити I, -шу́, си́ш, гл. Замочить въ росѣ.
Чатовий, -а, -е. Сторожевой. К. ЦН. 223.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.