Вільха, -хи, ж. Ольха. Betula almus. Сіла, пала галка на зеленій вільсі: не хилися, вільхо, бо й так мені гірко. Ум. вільшка.
Зві́тци, звітці́ль, звітціля́, нар. = звідци.
Їзда, -ди, ж. Ѣзда. Санна їзда — ангельска їзда, але дідчий виворот.
Кебета, -ти, ж. Дарованіе, умѣніе, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю.
Краса, си́, ж.
1) Красота. Дочка в тебе буде на ввесь світ красою, а зять — на ввесь світ славою. Ой хоч знайдеш з русою косою, да не знайдеш з такою красою. краси набіратися. Хорошѣть. Поки Явтух ріс та краси набірався, Фрузина ледачіла, старілась.
2) Раст. Amarantus caudatus L. Ум. красонька. Свою красоньку утеряла, хоть я й молода. Круз нове люстренько виглядалася, сама своїй красонці дивувалася.
Ли́тра, -ри, ж. Фунтъ. Марія ж, узявши литру мира нардового, правдивого, предорогого, намастила ноги Ісусу.
Невидний, -а, -е. Темный, непроглядный. Ум. невидне́нький. Ой темна, темна, ой та невидненька та, пане-брате, ніч.
Поледиця, -ці, ж. = ожеледиця.
Примилувати, -лую, -єш, гл. Приласкать. Не тупай, не тупай, ляшку, ногою: не ляжу, не ляжу спати з тобою; а хоть і ляжу, — не поцілую, до свого серденька не примилую.
Чок меж. Хвать? Цапъ? Зза гори вовчок до кози: чок-чок.
