Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязкання

Брязкання, -ня, с. Бряцаніе. Левиц. Пов. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКАННЯ"
Виношувати, -шую, -єш, сов. в. виносити, -шу, -сиш, гл. 1) Выносить, повыносить. Носить та й носить, та насилу виносила. Рудч. Ск. І. 37. Який батько, такий син, — виносили з діжки сир. Ном. № 7137. 2) Пронашивать, проносить. 3) Изнашивать, износить.
Гуся́тниця, -ці, ж. Родъ большой глиняной кастрюли. Вас. 181.
Киптюга, -ги, ж. = кіптяга. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Майсте́рни́й, -а, -е. Мастерской; искусный, способный къ мастерству. Майстерна людина. Г. Барв. 435. Я майстерний до сього діла. Там у Рожеві народ усе майстерний. Кіевск. у.
Поосоружуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть (во множествѣ).
Прикорчити Cм. прикорчувати.
Причавити, -влю, -виш, гл. Придавить, прижать. Причавив пальця. Н. Вол. у. Причавив мене до стіни. Н. Вол. у.
Просушити, -ся. Cм. просушувати, -ся.
Фатка, -ки и фать, -ті, ж. = хватка. Браун. 14. Вх. Пч. II. 23.
Черевуга, -ги и черевуха, -хи, ж. Рыба, Rhodeus amarus (Rhodeus sericeus). Вх. Пч. II. 20. Вх. Лем. 482. Вх. Уг. 275. Ум. черевушка. Вх. Уг. 275. Cм. черевань, череванька, пукас.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.