Благащий, -а, -е. Умоляющій. Не завважив і не чув слова її благащого.
Вереснути, -ну, -неш, гл. Крикнуть рѣзко. Півень на призьбі на все подвір'я як вересне.
Водити, -жу, -диш 1) Водить. А там милий по садочку ходить, свою милу за рученьку водить. Не мені вас, братця, на ляха водити, не мені тепер старому булаву носити. Водить очима, неначе злодій по ярмарку. 2) Одѣвать. Що ти мене як старця у драному водиш? Ликом в'язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. Ой дівчина гордовита козака любила й у тоненьких сорочечках по буднях водила. 3) Тянуть дѣло, водить. Довго він тебе водитиме!
Ґере́ґа, -ґи, ж. Волчокъ.
До́нчик, -ка, до́нчичок, -чка, м. Ум. отъ доне́ць.
Заскреготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Заскрежетать. Назирає грішний правих і зубами заскрегоче. Сорока заскреготить. Скрикнув він, заскреготівши зубами.
Знову нар. = знов. Знову закипіло сине море; вздовж байдака знову похожає пан отаман.
М'яхки́й, -а́, -е́. и пр = м'який и пр.
Перецінити Cм. перецінювати.
Приласкувати, -кую, -єш, гл. Ласкать. Треба вола приласкувати, як запрягаєш.
