Бринь! меж., выражающее звукъ струны. Бринь бандура та й замовкне. К. Досв.

За́воро́т, -ту, м. 1) Заливъ. Александров. у. 2) Головокруженіе. Борз. у. 3) Попороть, колѣно, изгибъ. На завороті річка глибока. Н. Вол. у. Рот без заворот. Ном. № 2849. 4) в за́вороті. По дорогѣ. Заходила в Д. Хоть і не в завороті мені була, та дуже бажала я побачити своїх перших господарів. МВ. І. 22.

Займа́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. зайня́ти, заня́ти, -йму́, -меш, гл. 1) Трогать, тронуть. Козак дівку вірно любить, — заняти не сміє. Тим я її не займаю, що сватати маю, тим до неї не горнуся, що слави боюся. Мет. 105. Та гуляє козак Голота, та гуляє, ні города, ні села не займає. ЗОЮР. І. 15. Гайдамаки не займали замкових козаків і козаки їх не займали. ЗОЮР. І. 249. сло́вом займа́ти кого́. Заговаривать съ кѣмъ. Чужі, брате, сестри з дому Божого ідуть, всі як бджілочки гудуть, на хліб, на сіль людей закликають, мене ж, брате, словом не займають, мов в вічі не знають. Макс. (1849) 10. 2) Затрагивать, затронуть, задѣвать, задѣтъ. Хоч той його й ударив, дак сей же попереду заняв. 3) Занимать, занять. Підеш, матюнко, у поле та земного жита жати, та займеш широкую постать. Мет. 224. 4) Захватывать, захватить. Пани ввесь світ заняли. Чуб. III. 417. Полю́, — займаю не тільки бур'ян, да й буряки, і все... так і оголила. Г. Барв. 80. у поло́н заня́ти. Взять въ плѣнъ, захватить въ неволю. Чи її убито, чи в полон занято? Чуб. V. 628. 5) Загонять, загнать (домашнихъ животныхъ). Займи й нашу на пашу, — нехай напасеться. Ном. № 12095. Заняла я коровиці, на росу погнала. Грин. III. 685. Чаще употребляется въ болѣе тѣсномъ значеніи: захвативъ животныхъ на потравѣ, запереть ихъ впредь до выкупа хозяиномъ. Займи скотину і візьми за спаш. Сим. 217. «А ми проса насієм, насієм». — А ми коні пустимо, пустимо. — «А ми коні займемо, займемо». — А ми коні викупим, викупим. Чуб. III. 67. 6) О людяхъ: прогонять, прогнать. Прийшла тут до мене мяться! я як заняв її з двору, дак не знала куди тікати. Полт. г. Як займе з шинку, дак аж спотикаєшся! Г. Барв. 322. 7) О душевныхъ движеніяхъ: трогать, тронуть, затрагивать, затронуть (душу, сердце). Сі приказки займають душу зглибока. Хата, 41. Тихо так усюди, тільки соловейки співають... так душу твою й займає. Г. Барв. 136.

Ма́йва, -ви, ж. Флагъ. Волынь. Слов. Д. Эварн.

Орачка, -ки, ж. = оранка. Вх. Лем. 444.

Поросятина, -ни, ж. Мясо поросенка. Ум. порося́тинка.

Прикувати Cм. приковувати.

Торохтіло, -ла, с. = торохтело. Харьк. у.

Червак, -ка, м. 1) Червякъ. Мнж. 194. Усолодився, як червак у хріні. Ном. № 12245. 2) — лихий. Гадюка черная. Вх. Зн. 79. Ум. червачо́к.

Чорний, -а, -е. 1) Черный. Чорний як циган. Ном. № 8527. Очі чорні, як терночок. Н. п. Чорні брови маю, та й не оженюся. Н. п. Чорна свита. МВ. І. 108. Чорна хмара. МВ. ІІ. 14. 2) Грязный. Мене мати не пустила, що в чорному ходячи, скажуть ледащиця. Н. п. чорне море. Черное море. Чорним морем далеко гуляли. АД. І. 209. чорне сло́во. Брань, ругательство, преимущественно съ упоминаніемъ чорта. Він назвав мене чорними словами, каже: сякий-такий сину, та й по матерному. Новомоск. у. 3) говорити по чорному. Упоминать чорта въ рѣчи. Борз. у. Ум. чорненький, чорнесенький. Чуб. V. 243. чорненечкий. Вх. Зн. 81.