Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

броня

Броня, -ні, ж. Оружіе, броня. Стор. МПр. 4. Хто тебе наділив конем і бронею? Стор. І. 75. Вивели йому коня в броні. Чуб. ІІІ. 296. до броні! Къ оружію!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРОНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРОНЯ"
Борочок, -чка, м. Ум. отъ бір.
Гостя́к, -ка́, м. Волъ, трудно откармливаемый и худой. КС. 1898. VII. 46.
Заму́рза, -зи, об. Съ запачканнымъ, замусленнымъ лицомъ.
Мі́ттюнар. = миттю.
Музи́чка, -ки, м. 1) Плохой музыкантъ. 2) Жукъ скрипунъ, Dorcadion. Мнж. 185.
Ожиновий, -а, -е. Ежевичный. Квіточко моя ожиновая. Чуб. V. 1146.
Підплигувати, -гую, -єш, сов. в. підплигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Подпрыгивать, подпрыгнуть.
Подзвінний, -а, -е. Относящійся къ звону по умершему. Употр. также какъ сущ. въ значеніи: человѣкъ, звенящій по умершему. А подзвінному дам сім мір полотна, щоби мені дзвонив цілий тиждень що-дня. Грин. III. 285.
Пропір, -ру, м. Пропорція, мѣра, доза, порція. Харьк. г.
Розвідувати, -дую, -єш, сов. в. розвідати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить. Коли б же я зозуленька, я б до його полетіла, то б я свого сина-одинчика в чужім краю розвідала. Чуб. V. 1045. 2) Разузнавать, разузнать. Ой хто біди, не знає, нехай мене спитає, бо я в біди обідав, і бідоньку розвідав. Чуб. V. 1163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРОНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.