Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

броня

Броня, -ні, ж. Оружіе, броня. Стор. МПр. 4. Хто тебе наділив конем і бронею? Стор. І. 75. Вивели йому коня в броні. Чуб. ІІІ. 296. до броні! Къ оружію!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРОНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРОНЯ"
Висолопити Cм. висолоплювати.
Дора́дниця, -ці, ж. Совѣтница. Мати моя, дорадниця в хаті, дорадила, як жінку карати, тепер дорадь, де її сховати. Чуб.
Дя́дина, -ни, ж. Жена дяди, не родная тетка. Чуб. ІІІ. 476. Подай чорт у дядька служив, а до дядини за платою ходив. Ном. № 7614. Ум. дя́дина, дя́диночка. Чуб. III. 429.
Накрапля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Дѣлать крапинки. Шовком вишивати, злотом накрапляти. Голов. І. 158.
Обмакотирити, -рю, -риш, гл. Остричь очень низко при самомъ тѣлѣ. Оце обмакотирили хлопця, що й тіло світиться. Харьк. у.
Помститель, -ля, м. = помстник. Помститель кривди. К. МБ. X. 8.
Понесла, -лої прил. ж. Беременная. Воронеж. г.
Розревтися, -вуся, -вешся, гл. Разревѣться, расплакаться.
Укленяти, -няю, -єш, гл. 1) Настойчиво упрашивать, заклинать. Екатер. у. (Залюб.). 2) Упрекать. Вона його вкленяла, як почула, що він так зробив. Екатер. у. (Залюб).
Шепотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = шептатися. Молодиці шепоталися довгенько собі. МВ. (О. 1862. І. 84). Шепочеться з калиною о давній годині. Шевч. 438.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРОНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.