Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязкілка

Брязкілка, -ки, ж. = брязкальце. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКІЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКІЛКА"
Зва́лище, -ща, с. Развалины. Ворони з граками по звалищах літають. К. Досв. 221.
Коливатися, -ва́юся, -єшся, гл. Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка коливається. Н. п.
Котляр, -ра́, м. = кітляр. Котл.
Мурма́ньчий, -а, -е. = муравиний. Вх. Уг. 253. Мурманьча громадка. = мурашник. Вх. Уг. 253.
Назмага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Наспориться вдоволь.
Підвір'я, -р'я, с. Мѣсто занятое дворомъ, дворъ. Пішли вівці по підвір'ю. Мил. 42. Колись і на моїм підвір'ї буде болото. Ном. № 4885.
Поливальник, -ка, ж. Поливальщикъ. Лохв. у.
Помізчити, -чу́, -чи́ш, гл. Разбить въ дребезги. Потрощив, помізчив геть ті горшки. Драг. 209.
Пундюха, -хи, ж. Названіе коровы. Вх. Лем. 459.
Тілечкий, -а, -е. = тіленький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗКІЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.