Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязкілка

Брязкілка, -ки, ж. = брязкальце. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКІЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКІЛКА"
Блищачий, -а, -е. = Блискучий. O. 1861. XI. Св. 28, 29. Сю ніч у сні бачив я на небі хрест золотий ніби та блищачий. Камен. у.
Вербниця, -ці, ж. 1) Вербная недѣля. Прийде вербниця, назад земля вернеться. Ном. № 426. 2) = вербляниця. Желех.
Вовцюга, -ги, м. Ув. отъ вовк. К. ЦН. 196.
Гайдамакувати, -ку́ю, -єш, гл. Гайдамачествовать, быть гайдамакою. Аф. 353.
Зурочити, -чу, -чиш, гл. Сглазить. Дівчатам годиться иноді вмиваться з помийниці, щоб хто не зурочив. Грин. II. 31. Лихе око зурочило наше щастя. О. 1862. VIII. 21.
Павочка, -ки, ж. Ум. отъ пава.
Поґездґатися, -ґаюся, -єшся, гл. 1) Пометаться изъ стороны въ сторону. 2) Покапризничать.
Посушити, -шу́, -шиш, гл. Высушить (во множествѣ). Ой пішов дід по гриби, баба по опеньки, дід свої посушив, бабинії сиренькі. Чуб. V. 1129.
Стокрот нар. Стократъ.
Штим, -ма, м. 1) Короткая, мелкая шерсть, остающаяся при чесаньѣ въ видѣ оческовь. Шух. I. 151. Гол. Од. 39. Вас. 203. 2) Переносно: волосы у человѣка. О. 1861. X. Кух. 25. Взяли його за штим та й вивели геть. Черном. Я тобі ввесь штим висмичу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗКІЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.