Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бростур

Бростур, -ра, м. Родъ растенія. Вх. Лем. 394.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРОСТУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРОСТУР"
Гаєвий, -а, -е. Лѣсной. Желех.
Гуну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дунуть, загудѣть, зашумѣть, крикнуть. Як гуне, — такий вітер! Зміев. у. Він разом як гуне! 2) Кинуть, броситься. Гунем огулом на врага. Мкр. Г. 31. Собаки так і гунули, та вп'ять назад. О. 1861. V. 72.
Допові́сти́ Cм. доповідати.
Є́мко нар. 1) Хватко. 2) Ловко, проворно, быстро, скоро. 3) є́мко ї́сти. Жадно ѣсть. Желех.
Іговник, -ка, м. Игольникъ. Шух. І. 284, 154.
Лиході́йство, -ва, с. Злодѣйство. Гадючий яд він виссав лиходійством. К. Іов. 44.
Пристаркуватий, -а, -е. 1) Пожилой. Якась пристаркувата пані. МВ. І. 24. 2) Старообразный.
Продовжити, -ся. Cм. продовжувати, -ся.
Склення, -ня, с. Обливаніе обожженной посуды поливою. Вас. 181.
Улогвистий, -а, -е. Желобообразный, со впадинами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРОСТУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.