Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубачка

Бубачка, -ки, ж. Нарывъ. Вх. Зн. І. Cм. буба 4.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБАЧКА"
Безвір'я, -р'я, с. Безвѣріе. Віра і безвір'я. Щог. В. 109.
Відпити, -ся. Cм. відпивати, -ся.
Заприятелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Подружиться, сдѣлаться друзьями. Г. Барв. 372.
З'єхи́дствувати, -вую, -єш, гл. Поступить єхидно. На світі все так іде, що писарь з'єхидствує, так йому й нічого. Кв. II. 149.
Куртка, -ки, ж. Короткое мужское одѣяніе: родъ кафтана или родъ казакина съ тальею и узкимъ стоячимъ воротникомъ; возлѣ Львова — полотняная одежда только до пояса. Гол. Од. 17, 54, 44.
Літо́рост, -ту, м. = літоросток. Вх. Зн. 33.
Лобо́к, -бка, м. Ум. отъ лоб.
Орендарь, -ря́, м. Арендаторъ.
Прирідок, -дку, м. Прирожденное свойство. У його такий прирідок, що він ростом малий, а дужий. Волч. у.
Хотя нар. 1) Угодно. Не так, як хотя, — так, як мога. Ном. № 4535. Нехай воно буде собі як хотя. К. ЧР. 400. Я — мати, вільно мені її за кого хотя віддати. МВ. ІІ. 118. Всі троє коней ходять де хотя. О. 1861. VI. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУБАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.