Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бруштин

Бруштин, -на, м. 1) = бурштин. 2) мн. Желѣзные обручи на колесахъ возлѣ спицъ, чтобы не раскололась колодка. У мастеровъ они употребляются, когда спицы забиваютъ въ колодку. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУШТИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУШТИН"
Благость, -ти, ж. Благость, доброта. Великі скарби своєї благости розсипав Бог у своєму красному мирові. К. Гр. Кв. 22.
Вербинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вербина. 2) Раст. Aster Amellus L. Вх. Пч. II. 29.
Зака́шлятися, -ляюся, -єшся, гл. Закашляться. Батюшка сів проти неї та й закашлявся. МВ. ІІ. 203.
Заку́длати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить, запутать (волоса). Заспаний, закудланий. О. 1861. VI. 77.
Криша, -ші, ж. Кровля.
Насущний, -а, -е. Насущный. Як то тяжко той насущний люде добувають. Шевч.
Отаборитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Расположиться лагеремъ. От він (царь) і отаборився над морем. Рудч. Ск. II. 89. 2) Расположиться обозомъ, установить возы, остановиться. Пооравши, ми отаборились у долині на степу. Борз. у. Отаборились весільні за ворітьми у батька молодої, бо ворота були зачинені.
Передрочитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) О скотѣ: перестать бѣгать метаться отъ укусовъ оводовъ. 2) Перестать капризничать, бѣситься.
Умоцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Сдѣлаться крѣпче. Мед як довго постоїть, то вмоцюється. Борз. у.
Хлезінь, -ні, ж. Раст. Bunias orientalis. Шух. І. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУШТИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.