Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязкіт

Брязкіт, -коту, м. Звукъ отъ металлическихъ вещей, звонъ, бряцаніе, бренчаніе. Наробив брязкоту, а він і прокинувсь. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКІТ"
Докона́тися, -на́юся, -єшся, гл. Убѣдиться, испытать- Я вже цім доконався. Н. Вол. у. Я вже тебе доконався, який то ти. Н. Вол. у.
Зарю́мати, -маю, -єш, гл. = зарумати. Сама сіла задумала, карі очі зарюмала. Мет. 75.
Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. О. 1861. V. 70. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро. Зміев. у.
Нетязський, -а, -е. Принадлежащій нетязі и нетягам. У лузі у Базавлузі був курінь нетязський. КС. 1882. XII. 505.
Опівзні, -нів. Cм. півзні.
Позмітувати, -тую, -єш, гл. 1) = позмітати. Усе позмішувано, позгрібувано. Г. Барв. 193. 2) Сбросить съ чего (во множествѣ). Пішов, тото позмішував з себе, іде... обідраний. Гн. І. 52.
Привіт, -ту, м. Привѣтъ, привѣтствіе. Харьк. г. Мет. 242.
Прохожуватися, -жуюся, -єшся, гл. = прохо́дитися. Пойшов на двір прохожуваться. Рудч. Ск. І. 18.
Розійтися Cм. розіходитися.
Сметануватий, -а, -е. О смушкѣ: сѣрый съ отливомъ матово-серебристаго цвѣта. Вас. 198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.