Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязкіт

Брязкіт, -коту, м. Звукъ отъ металлическихъ вещей, звонъ, бряцаніе, бренчаніе. Наробив брязкоту, а він і прокинувсь. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКІТ"
Відшукування, -ня, с. Отыскиваніе. Ном., стр. II.
Відщепляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відщепити, -плю, -пиш, гл. Отщеплять, отщепить, отдѣлить.
Єзуїтський, -а, -е. Езуитскій.
Камата, -ти, ж. Процентъ. Желех. и Бессар. Я жидові вироблю, ще й камату йому заплачу.
Охайливий, -а, -е. = охайний 1.
Перегучати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать издавать звукъ.
Плутаниця, -ці, ж. Путаница, вздоръ, чепуха. Рудч. Ск. II. 65. Плутаницю плутав мені таку, що зовсім не до ладу. Павлогр. у.
Попіддрочувати, -чую, -єш, гл. Подзадорить (многихъ). Попіддрочувала своїх братів так, що вони й завелися з моїми братами лаятися, а далі й биться. Васильк. у.
Рудобривий, -а, -е. Рыжебровый. Чужа пані рудобрива. Чуб. III. 247.
Тямкий, -а, -е. 1) Сообразительный, смѣтливый. 2) Памятливый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.