Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бряжчати

Бряжчати, -чу, -чиш, гл. = брязчати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЖЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЖЧАТИ"
Безпробудний, -а, -е. Непробудный. Опочивав сном тихим, безпробудним. К. Іов. 8.
Боцян, -на, м. Аистъ, Ciconia.
Жу́йка, -ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. H.-Волын. у.
Мажчи́р, -ра, м. = мужчир.
Мертв'я́к, -ка́, м. Мертвець. Труна роскривається і мертв'як вилазить з труни. Грин. II. 104.
Підмити, -ся. Cм. підмивати, -ся.
Потайці нар. = потай. Н. Вол. у. Сама собі їсть в потайці од матері. Чуб. І. 66.
Росходитися 2 Cм. росходжуватися.
Телегіз меж. Подражаніе крику овсянки, которая будто бы поетъ: Телегіз! покинь сани, візьми віз. Ном. № 546.
Шкаворонок, -нка, м. шкаворо́нка, -ки, ж. 1) = жайворонок. Вх. Лем. 484. 2)зімовий = посміттюха, Alauda arborea. Вх. Пч. II. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЖЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.