Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брусини

Брусини, -син, ж. мн. Вода изъ подъ точильнаго камня. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУСИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУСИНИ"
Бородавочка, -ки, ж. Ум. отъ бородавка.
Бриця, -ці, ж. Раст. Setaria glauca Beauv. ЗЮЗО. І. 136. Бриця в пашні помішниця. Ном. № 10136. Торох, торох, сію горох, а вродиться бриця. Н. п.
Важно нар. 1) Вѣско. 2) Важно. 3) Хорошо, отлично.
Дарни́к, -ка́, м. Артосъ. Іду я з дарником і з паскою, до мене пани з доброю ласкою. Чуб. І. 95. Ум. Дарничо́к.
Жа́лля́, -ля, с. = жаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом по-під хмизом в зілля заховався. Батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся. Чуб. V. 653.
Мочере́т, -ту, м. = мочар. Лубен. у.
Нагрі́ти, -ся. Cм. нагрівати, -ся.
Незнайомий, -а, -е. Незнакомый, неизвѣстный.
Ситити, -чу́, -ти́ш, гл. 1)мед. Дѣлать изъ меду сыту. Чи ситив медок на святий вечір. Чуб. III. 347. 2) Насыщать. Отець да і мати старшого сина кляне, проклинає, із очей зганяє, середульшого сина ситить, жалує, поважає, за гостя принімає. АД. І. 113. Трупи б тліли та ситили й без того ситу землю. Мир. ХРВ. 357.  
Шмаркий, -а́, -е́ Скорый, быстрый. То чоловік шмарки́й: куди йде — не гається.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУСИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.