Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брусини

Брусини, -син, ж. мн. Вода изъ подъ точильнаго камня. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУСИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУСИНИ"
Волосний II -а, -е. Волостной.
Кіпніти, -ні́ю, -єш, гл. Таять. Желех.
Леґедува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Довольствоваться. Бідний леґедуєсі (вдовольняєся) стравою, зготовленою або випеченою з кукурудзяної муки. Шух. І. 36.
Музи́ченько, -ка, м. ласк. отъ музика 2. Чуб. V. 304. Заграй мені, музиченько, під осичиною. Грин. ІІІ. 648.
Нещастя, -тя, с. Несчастье. Багацтво дме, а нещастя гне. Ном. № 1592.  
Папушоя, -шої, ж. = мамалиґа. Ананьев. у.
Скубти, -бу, (-блю), -беш, гл. Дергать (шерсть), щипать, ощипывать, драть (за волосы). Кудельки не скубла. Мет. 213. Скублю (скубу) не пера, їм не мясо. Ном., стр. 293, № 92. Чужий лоб скубти, треба й свого наставити. Ном. № 11931. На припоні коні отаву скубуть. Шевч.
Українство, -ва, с. Свойство и дѣятельность украинца въ національномъ смыслѣ.
Фарисей, сея, м. 1) Фарисей. Вх. Лем. 477. Єв. Л. V. 17. Фарисеї і вся мерзена Іудея заворушилась, заревла, неначе гадина в болоті і Сина Божого во плоті на тій Голгофі росп'яла. Шевч. 603. 2) Плохой, лицемѣрный человѣкъ. Вх. Лем. 477.
Хлиськати, -каю, -єш, гл. Плескать. Як филя, шо по Дніпру в негоду похожає, клекоче, рветься, сивим пилом хлиська. Сніп. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУСИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.