Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брьохнути

Брьохнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брьохати. 1) Упасть, шлепнуться. Так і брьохнув у воду. Черк. у. Об землю брьохнув, засовав ногами і пропав. Ез. V. 17. 2) Швырнуть, оросить, ударивъ обо что. Брьохнув оберемок об землю. Сим. 200.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЬОХНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЬОХНУТИ"
Здити́нитися, -нюся, -нишся, гл. = здитиніти.
Леме́шик, -ка, м. Ум. отъ леміш.  
Лядобі́єць, -бійця, м. Часть ляди. Cм. ляда 5. МУЕ. III. 18.
Образок, -зка, м. 1) Ум. отъ образ. 2) мн. Обранки. Раст. Calla palustris L. ЗЮЗО. I. 115. Ум. образочок.
Позапізнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Опоздать, запоздать (о многихъ).
Пошкодувати, -дую, -єш, гл. Пожалѣть. Пошкодуй моїх ніг старих та й своїх побережи. Мир. Пов. II. 43.
Рівноважний, -а, -е. = рівноваговий. Ми не виробили собі під византійщиною культури, рівноважної з римською. К. ХП. 65.
Рум'яний, -а, -е. Румяный. Чуб. V. 136, 1117. Біда, в кого жінка бліда, а в кого рум'яна, кажуть, завжди п'яни, або: всім кохана. Ном. № 9124., Ум. рум'яненький, рум'янесенький.
Чистюк, -ка, м. Чистикъ, чистоплотный.
Чортополох, -ху, м. Раст. а) Carlina acaulis. Шух. І. 21. б) Xanthium spinosum L. Чуб. I. 80. ЗЮЗО. І. 141. в) Carduus nutans L. ЗЮЗО. I. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЬОХНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.