Гайочок, -чка, м. Ум. отъ гай.
Глибка, -ки, ж. Подвалъ, подземелье. Вкиньте в глибку сього бунтовника.
Ди́вно нар. Удивительно, странно. Дивно мені та чудно. Якось так дивно ся називає. Ди́вно здава́тися. Казаться страннымъ, удивительнымъ. Дивно тільки здалось йому, що Черевань про те а ні гадки. Ум. Дивне́нько.
Доторка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. доторкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. — чо́го, до чо́го. Дотрогиваться, дотронуться, касаться, коснуться, прикасываться, прикоснуться. Колесо бурчить і льоду не доторкається. Ходи тихо, як лин по дну, що ні до кого не доторкається. Кінь його несе повище комишу, так що до землі не доторкається. Я й не доторкнуся до тебе.
Люди́ща. Ув. отъ люде.
Мордува́вець, -вця, м. Мучитель. Завезуть дитину .... в чужу сторону і покинуть на Божу волю в руках учителів-мордувавців.
Наткнути, -ну́, -не́ш, гл. = настромити.
Парох, -ха, м. Приходской священникъ.
Полотенко, -ка, с.
1) Ум. отъ полотно.
2) Полотно для сита. В'язка личаних полотенків на решета.
3) = полотенце 3.
Родимий, -а, -е. 1) Врожденный, природный. Гірша відьма вчена, ніж родима. Що б, пане, ваші оці очі (окуляри) Бог на світі подержав, а родимі щоб повилазили. 2) Свой, родившійся гдѣ, уроженецъ. Я тут чоловік родимий. Він наш чоловік родимий. 3) Родимый, родной. Їхав милий край Дунаю та до родимого краю.