Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязкальце

Брязкальце, -ця, с. = брязкало 1. Скрізь будуть брязкальця дзвінкі. Котл. Ен. V. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКАЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКАЛЬЦЕ"
Гримоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грімотати.
Домоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. До молиться. Та вже вдова Богу домолилася: синів поженила і дочок заміж пооддавала. Мет. 349.
Кватиронька, -ки, ж. Ум. отъ кватира.
Під'язати, -ся. Cм. під'язувати, -ся.
Помірність, -ности, ж. Умѣренность. Левиц. І. 475. Чуб. І. 283.
Понатруджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и натрудити, но во множествѣ.
Похожати, -жа́ю, -єш, гл. = походжати. По ринку він похожає. Макс. В дорогих шатах похожали. О. 1862. І. 57.
Розлучниця, -ці, ж. Разлучительница. Лати твоя розлучниця, розлучила нас з тобою. Чуб. V. 380.
Скакнути Cм. скакати.
Стариґай, ґая, м. = стариган. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗКАЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.