Бадьо, -дя, м. Батя. Этимъ именемъ называютъ также въ нѣкоторыхъ мѣстахъ всякаго старшаго по лѣтамъ мужчину. Бадю! возьміт мене на віз!
Ганяти, -няю, -єш, гл. 1) Гонять, понуждать къ ходу. Хлопці раз-у-раз сюди ганяють волів до водопою. — Його й наняв левади доглядати, проклятих горобців та гав ганяти. 2) Гонять, преслѣдовать, травить, сгонять. Ганяють, як солоного зайця. У хаті — хоч вовків ганяй, — холодно. 3) Много бѣгать въ хлопотахъ, суетиться. Цілісенький день ганяв сьогодня і нічого не пощастило зробити. — Чого ти ганяєш, як навіжений? 4) Гоняться, добиваться, искать. За великою добиччу ганяє.
З пред. 1) Съ. Як з лихим квасом, так ліпше з водою, аби не з бідою. Без Божої волі й волос з голови не спаде. Гайку, гайку, дай гриба й бабку, сироїжку з добру діжку, красноловця з доброго молодця! Показав з-на аршин від землі. з ким жени́тися. На комъ жениться. Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? Оженився з Палажчиною дочкою. 2) Изъ. Вийшов з води. Дощ ллє, як з бочки. Не роби з губи халяви. Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт. Вони приймали усякого: де хто з-під пана утече, приймуть. 3-межи всіх найкраща. Кукуруза з жовта-зелена. 3) Отъ, по. З щастя не мруть. Ото був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Аж страшна стала з плачу. Дякуєм тобі з душі! Я з того не винен, що така причина впала. Як не даси з прозьби, то даси з принуки. з лиця́. Лицомъ. І що ж то за хороша з лиця була! 4) Надъ. З Зевеса добре глузувала. Не з Микити кпити. З другого ся насміває, а за себе забуває. Смішки з попової кішки, а як своя здохне, то й плакатимеш. Не смійся, Іванку, з мойого припадку.
Наву́сся, -ся, с. Едва пробивающіеся усы. Дарма, що був молодиком безвусим, ніхто з його молитви не сміявся, бо серед братиї, з своїм навуссям русим, в стоянні був рівен монахам довговусим.
Невістчаний, -а, -е. Принадлежащій невѣсткѣ или невѣсткамъ. У нас три невістки, так то невістчана худоба.
Поділом нар. По частямъ.
Попрямувати, -му́ю, -єш, гл. Пойти напрямикъ, направиться. Гапка потягла в хату, а Іван попрямував до клуні.
Пошукати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать.
Стегно, -на́, с.
1) Ляшка. Также у вола. Не показуй чоловіку стегна.
2) Часть терлиці. (Cм.). Ум. стегенце. Ув. стегни́ще, стегняка. Писала писака: хто прочитає, тому стегняка.
Чамур, -ра, м. Растворъ извести съ пескомъ.
