Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брусячча

Брусячча, -ча, с. соб. увел. отъ брусся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУСЯЧЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУСЯЧЧА"
Дая́ти, даю́, дає́ш, гл. = Давати.
Доті́сувати, -сую, -єш, сов. в. дотеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. Дотесывать, дотесать.
Кірмак, -ка, м. = кироман. ЗЮЗО. І. 137.
Кликання, -ня, с. Зовъ, призывъ.
Крицевий, -а, -е. Стальной. Шух. І. 276.
Нако́ркуватий, -а, -е. Съ большими каблуками. Черевик, черевик да накоркуватий, — чи ти мене не пізнав пришолопкуватий? Н. п.
Склений, -а, -е. Покрытый глазурью (о посудѣ). Склений кухлик. Канев. у.
Скривіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться хромымъ.
Уїздити, -джу, -диш, сов. в. уїхати, уїду, -деш, гл. Въѣзжать, въѣхать. У столицю в'їздив Колумб, мов царь який. Ком. Р. І. 54.
Умітати, -таю, -єш, сов. в. умести, -ту, -теш, гл. 1) Вметать, вместь во что. 2) Выметать, выместь. Красно вметено перед світлоньков. Гол. IV. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУСЯЧЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.