Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брусячча

Брусячча, -ча, с. соб. увел. отъ брусся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУСЯЧЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУСЯЧЧА"
Більчок, -чка, м. = білток. Вх. Уг. 227.
Герой, -роя, м. Герой. Перед його очима басували гетьманські коні, а на конях сиділи гетьмани-герої. Левиц. Пов. 166. Вони себе героями явили. К. ЦН. 191. Калімері зовсім не нагадував героїв Іліяди. Левиц. Пов. 13.
Ду́хати, -хаю, -єш, одн. в. духну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дуть на что нибудь, подуть, дунуть. Вітер як духнув. Рудч. Ск. II. 126. Ходім, каже, товаришу, ще до моря: хто більше води видме. — Ходім. От пішли. От Прало як духне, то чуть риби за хвоста не вхватить — аж до сухого. Рудч. Ск.
Заляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = заляскотіти. Як закричить, залящить! Кв. І. 125. Козаки зареготались, аж луна по лісу залящала. Стор. МПр. 104. Як крикне не своїм голосом: кукуріку!... аж у вухах залящало! Стор. І. 236.
Ймяти, ймовірний и пр.. Cм. імати, імовірний и пр.
Пищавка, -ки, ж. Свирѣль. Гн. II. 154.
Попереписувати, -сую, -єш, гл. Переписать (во множествѣ).
Посмітюшок, -шка, м. = посміттюха 1. Вх. Пч. II. 8.
Сестритися, -рюся, -ришся, гл. Дѣлаться названной сестрой, сестриться. Колись божились та клялись, братались, сестрились зо мною. Шевч. 546.
Шурхнутися, -нуся, -нешся, гл. Провалиться. Церква виходить, виходить (із землі) — вже і баню видно. Аж тут прибігла за ними матка. Що ви тут, вражі діти, робите? — Вона так знову й шурхнулась в землю. КС. 1882. VII. 89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУСЯЧЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.