Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бродити

Бродити, -джу, -диш, гл. 1) Бродить. Смутен, смутен наш отаман по табору бродить. Чуб. V. 1052. Да й зірочка по хмарочці як бродить, дак бродить. Чуб. ІІІ. 179. 2) Идти въ водѣ. Бродила по річці. Мил. 21. Оттак я вигадав: не бродячи, качку піймав. Ном. № 1648. 3) Ловить рыбу бреднемъ. З щастям по гриби ходить, з щастям в рибу бродить. Ном. № 1670.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРОДИТИ"
Бандурка, -ки, ж. 1) Ум. отъ бандура. 2) = картопля. Вх. Пч. II. 36.
Вдовенко, -ка, м. = удовенко.
Зачервоні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть; заалѣть. Та й задріма, поки неба край зачервоніє. Шевч. 19. Тим часом на валу зачервоніли кармазини. Хата. 156.
Парадний, -а, -е. Парадный. Парадні покої. Левиц. І.
Перебірчик, -ка, м. = перебірник. Як місяць перебірчик перебірає всіма зірками, після полюбить одну зірочку, так і парубок.
Поспольство, -ва, с. = поспільство.
Поцвічити, -чу, -чиш, гл. Поучить, пошкодить.
Товпачити, -чу, -чиш, гл. ? Оце як бач, то не товпач, бо скажуть — дурень великий. Ном. № 6324.
Хвилілник, -ка, м. = хвилівник. ХС. VII. 416.
Штитися, штуся, шти́шся, гл. = шануватися. Старим людям треба штитися перед молодими, а не п'яними валятися. Міусск. окр. Як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився. Мкр. Г. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.