Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брукувати

Брукувати, -ку́ю, -єш, гл. Мостить камнемъ (улицу). Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУКУВАТИ"
Баришок, -шку, м. Ум. отъ бариш.
Грозе́нце, -ця, с. Ум. отъ грозно.
Жегна́ння, -ня, с. Прощаніе.
Пролій, (-лія?), м. Ливень. Вх. Зн. 458.
Розмантачити, -чу, -чиш, гл. Растратить, промотать.
Сосничок, -чка, м. Ум. отъ сосник.
Трахтирник, -ка, м. Трактирщикъ. Шейк.
Хрусткий, -а, -е. Ломкій, хрупкій.
Черятися, -ряюся, -єшся, гл. Мѣняться. Вх. Лем. 482.
Шкрябнути, -бну́, -не́ш, гл. 1) Однокр. в. отъ шкрябати. Царапнуть. 2) Побѣжать, удрать. Як шкрябнув, так тілько мене й бачили. О. 1862. І. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.