Безгласний, -а, -е. Безгласный. Був німий я і безгласний.
Білити, -лю, -лиш, гл. 1) Бѣлить; окрашивать въ бѣлый цвѣтъ. У суботу білю хату. шити-білити — завтра великдень. Значитъ то же, что русское: коли на охоту ѣхать, тогда собакъ кормить. білити шкіру. При выдѣлкѣ кожи: натирать мѣломъ. 2) О полотнѣ: дѣлать бѣлымъ, бѣлить (на. солнцѣ). Я вас пряла, ночей не досипала, білила вас в зеленім лузі. На тихім Дунаї під крутим берегом там господиня різи білила. біль білити. Cм. і. біль. 3) Убѣлять (умывая). Дівка Катерина личенько білила. 4) Лудить.
Вибріхувати, -хую, -єш, сов. в. вибрехати, -шу, -шеш, гл. 1) Ложью, обманомъ пріобрѣтать, пріобрѣсть. (Циган) що вибреше, що вимота, то те й його. 2) Выдумывать, выдумать небылицы. Глузує над людьми, базіка, вибріхує таке, що на, неначе пані превелика.
Конити, -ню, -ниш, гл. Класть извѣстнымъ образомъ палку на кону при игрѣ въ плаза.
Нале́жність, -ности, ж. 1) Принадлежность. 2) Слѣдуемое, надлежащее. 3) Должная, слѣдуемая сумма, причитающіяся деньги.
На́руч нар. На-руку, съ руки, кстати. А йому се й наруч.
Печений, -а, -е. 1) Печеный. печеніший. Болѣе выпеченный. Давайте оте хлібеня, — те печеніше. 2) Жареный. Печене порося. Чорнявая, білявая на вечерю просить; а додому на вечерю, на рибу печену. 3) печене, -ного = печеня. Поскачуть коло мене, поки візьму я в рот хоч страву, хоч печене.
Повиломляти, -ля́ю, -єш, гл. Переломать, выломать (во множествѣ). Ой сад-виноград повиломляєм.
Понасікати, -ка́ю, -єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).
Поперестилати, -ла́ю, -єш, гл. Перестлать вновь (во множествѣ).
