Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брунька

Брунька, -ки, ж. 1) Древесная почка (лиственная). Мнж. 176. На весні береза бруньки наганяє. Чуб. І. 130. погнати вівці на бруньки. Выгнать овецъ пастись въ лѣсъ, когда еще нѣтъ листьевъ на деревьяхъ. Харьк. г. 2) Смычекъ у шерстобита для битья шерсти. Мнж. 176. Знайшов шапувала, ходе той з своєю брунькою. Мнж. 109. Ум. брунечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУНЬКА"
Гайдай, -дая, м. = гайдарь. Аж там стоїть гайдай молоденький. Лукаш. 81.
Зго́дний, -а, -е. = згідний.
Зрадливо нар. По-измѣннически. Мессап, забігши збоку, зрадливо, зо всього наскоку, пустив в Енея камінцем. Котл. Ен. VI. 76.
Зсідати, -да́ю, -єш, сов. в. зсісти, ізся́ду, -деш, гл. 1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде. Ном. № 3382. 2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.
Кріпко нар. 1) Крѣпко, сильно. Тут, обнявшись кріпко, ми загинем вкупі. Сніп. 2) Очень. Кріпко стереглись наші дівчата панських парубків. О. 1862. V. 109.
Лабуззя, -зя, с. соб. = лабуз і.
Напасни́й, -а́, -е́ Нападающій, придирчивый, задорный.
Перезати, -ся, -жу, -ся, -жеш, -ся, гл. Опоясывать, ся.
Полаштувати, -ту́ю, -єш, гл. = полагодити. Полаштую вози.
Утропі нар. Слѣдомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.