Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брунька

Брунька, -ки, ж. 1) Древесная почка (лиственная). Мнж. 176. На весні береза бруньки наганяє. Чуб. І. 130. погнати вівці на бруньки. Выгнать овецъ пастись въ лѣсъ, когда еще нѣтъ листьевъ на деревьяхъ. Харьк. г. 2) Смычекъ у шерстобита для битья шерсти. Мнж. 176. Знайшов шапувала, ходе той з своєю брунькою. Мнж. 109. Ум. брунечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУНЬКА"
Брилкастий, -а, -е. Въ комкахъ, крупнозернистый. Вх. Лем. 394.
Відгребти, -ся. Cм. відгрібати, -ся.
До́кіль, докіля нар. = доки. Дещо. 119. Вража ж тебе мати знає, докіль тебе, молодице, ждати. Чуб. V. 549.
Клапачка, -ки, ж. 1) Родъ трещетки, стукалки. Клапачки робит з ялового дерева і ними клапкат. Вх. Лем. 424.
Куликів, -кова, -ко́ве Принадлежащій кулику. куликів лід. Поверхность воды, покрытая водорослями. Лохвиц. у.
Нагу́л, -лу, м. 1) Жиръ у скота. 2) Приволье. Дід Семен як поживе ще у нагулі сторожем на хуторі, то помолодшає. Волч. у.
Наджина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. наджа́ти, надіжну́, -жнеш, гл. Начинать, начать жать, немного нажать.
Сметанка, -ки, ж. Ум. отъ сметана.
Тигр, -ра, м. Тигръ, Felis tigris. О. 1861. IX. 191.
Торбинковий, -а, -е. Относящійся къ торбин'ѣ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.