Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брусля

Брусля, -лі, ж. Короткій тулупчикъ безъ рукавовъ. Вх. Зн. 4. Cм. брусла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУСЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУСЛЯ"
Бобик, -ка, м. 1) Ум. отъ біб. 2) Раст. Medicago Sativa. МУЕ. І. 99.
Вівчарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Сопілка вівчареві втіха. Ном. № 10467. Роспустив вівчарь вівці та по крутій гірці. Мет. 108. Ум. вівчарик.
Жа́лобний, жалобно = жалібний, жалібно.
Загорюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Съ трудомъ заработать. Загорюй смажно та й їж смашно. Ном. № 9967. А що загорюєш, то все прогайнуєш. Чуб. V. 478.
Коропка, -ки, ж. Ум. отъ коропа.
Нацвірінькати, -каю, -єш, гл. Начирикать.
Пішаниця, -ці, об. Пѣшій человѣкъ. Два брати кінних, а третій брат менший, піша пішаниця. АД. І. 106.
Плакун, -на, м. Раст. Lythrum Salicaria L. ЗЮЗО. І. 409.
Роспрягати, -га́ю, -єш, сов. в. роспрягти́, -жу, -жеш, гл. Распрягать, распречь. Узяв роспріг (кобилу) та дугою і вбив. Рудч. Ск. І. 181.
Стелитися, -люся, -лешся, гл. Стлаться, разстилаться. Зелененький барвіночку, стелися низенько. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУСЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.