Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязкотало

Брязкотало, -ла, с. = брязкало. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКОТАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКОТАЛО"
А́зик, -ка, м. Ум. отъ аз.
Берестняк, -ка, м. = берестник. Аф. Ум. берестнячок.
Брилів'Є, -в'я, с. соб. Крупные камни. Желех.
Віддалі нар. = віддалік. Я став собі оддалі і дивлюся, що то він робитиме. Волч. у.
Калаверці, -ців, мн. Сапоги съ вывороченными голенищами. Kolb. І. 44.
Отуха, -хи, ж. Ободреніе, утѣшеніе. Тільки його й отухи, що вип'є. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Повиростати, -та́ємо, -єте, гл. Вырасти (о многихъ). Ой не журися, нене, ти тепереньки нами, ми повиростаєм та й розійдемось сами. Чуб. V. 857. Повиростали вони — усіх уже женить пора. Чуб. II. 473.
Пристрітище, -ща, м. Ув. отъ пристріт.
Розлигати, -га́ю, -єш, гл. Снять налигач съ воловъ.
Удягати, -га́ю, -єш, сов. в. удягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть; надѣвать, надѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗКОТАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.