Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязкотало

Брязкотало, -ла, с. = брязкало. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКОТАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКОТАЛО"
Безсмертник, -ка, м. Раст.: безсмертникъ, Helychrisum arenarium. Dc. Анн. 163. Вх. Пч. II. 32.
Вітчим, -ма, м. Отчимъ. Лихий вітчим козаченька молодого лає. Макс. (1849). 2.
Нещасливо нар. Несчастливо; неудачно.
Перехибнутися, -нуся, -нешся, гл. Потерявъ равновѣсіе, упасть. Желех.
Приглушити Cм. приглушувати.
Просторонище, -ща, с. = просторонь. Більше просторонище пускай.
Прострелити Cм. прострілювати.
Розбовкати, -каю, -єш, гл. Раззвонить, разболтать.
Тупий, -а, -е. 1) Тупой, не острый. Тупий ніж. 2) Неостроконечный. Коротке лице з коротким носом і тупою бородою. Левиц. Пов. 10. 3) Тупой, неспособный.
Услуговувати, -вую, -єш, гл. Услуживать. Се ж того так Антін їй і вслуговував. Раз ізняв у неї коромисло з плечей та й поніс відра в пекарню. Г. Барв. 327. Він вам услуговує. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗКОТАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.