Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязкун

Брязкун, -на, м. = брязкало 2. К дияволу кармазинів! — загукала громада... — Вони тільки вміють бряжчати шаблями, а тоді де були ці брязкуни, як безбожний Радивил загуркотав із гармат? К. Чр. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКУН"
Дужчати, -чаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться сильнѣе. 2) Выздоравливать, оправляться. Черк. у.
Облинути, -ну, -неш, гл. Облетѣть.  
Обтріпати Cм. обтріпувати.
Оденути, -ну, -не́ш, гл. Одѣть. К. (Желех.).
Плічко, -ка́, с. 1) Ум. отъ плече. 2) Передній окорокъ свиньи.  
Порозрівнювати 1, -нюю, -єш, гл. Выравнять, сравнять (во множествѣ).
Сестричний, -ного, м. = сестрінець. Желех.
Спар, -ру, м. 1) = спека. Вх. Лем. 468. 2) = садно. Вх. Зн. 65.
Ставовий, -а, -е. Прудовой. Не ставова риба. Камен. у. Ставова вода. Левиц. І. 539.
Уплескатися, -щуся, -щешся, гл. Проболтаться. Гляди мені, чоловіче, не вплещись, як що до чого дійдеться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.