Підкрасти, -ся. Cм. підкрадати, -ся.
Поводитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Держать себя, обращаться. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. Так із тобою поводяться, як із своїм братом. 2) Быть въ обычаѣ. Бач, як у вас поводиться. Як за Хмельницького поводилось. Шапки з квіткою, як поводиться, не спорядили. Ой у нас на Дону не поводиться сьому: син матері не бере, за брата сестра не йде. 3) Удаваться, имѣть успѣхъ. Підсіла до того чоловіка і просила, щоб росказав, де він його бачив і як йому поводиться. Як йому буде поводитись, яке коли нещастя випаде.
Пороспалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и роспали́ти, но во множествѣ.
Потупати, -паю, -єш, гл. 1) Пойти, пойти стуча ногами. Потупали діти. 2) — що. Оставить слѣды на чемъ, ходя. Ступенці на пісочку знати: русалочки потупали.
Прохожуватися, -жуюся, -єшся, гл. = прохо́дитися. Пойшов на двір прохожуваться.
Смуда, -ди, ж. = смовдь. Не жаліслива сестриця повела брата додому, сама стала з смудою. Ой смудо, смудо тонкая! Була в мене невіхна такая.
Стирок, -рка, м.
1) Истертая, истершаяся вещь. Які там полоззя? Сами стирки.
2) Полотенце для вытиранія посуды.
Фай! меж. Употребл. въ выраж.: фай би му! — проклятіе, пожеланіе болѣзни, смерти.
Хиба 2 нар.
1) Развѣ. Хиба не знаєте приповісти сієї? Хиба будемо на неї дивитись, як на мальовану?
2) Развѣ ужъ, быть можетъ. Пора вже мені (сонце каже) сходить, але я втомилось, — хиба ти йди за мене.
3) Ужъ? Із пасіки пішов на гору, щоб подивитись на бакшу; оттам хіба було розору, що усього й не роскажу.
Цікавити, -влю, -виш, гл. Интересовать, занимать.
