Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бруніти

Бруніти, -ню, -ниш, гл. = бриніти 2. = брунчати. Пчола брунит, хрущі брунят. Вх. Уг. 228.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУНІТИ"
А́встрія, -рії, ж. Австрія. Желех.
Катеринщик, -ка, м. Шарманщикъ. Катеринка грає... іде катеринщик. Св. Л. 294.
Копер, -пра, м. = кріп. Вх. Лем. 426.
Кучопір, -перу, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Нака́пати, -ся. Cм. накапувати, -ся.
Намерза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. наме́рзти, -зну, -неш, гл. Намерзать, намерзнуть.
Пищання, -ня, с. Пискъ. Пташечки малесечкі з пищанням своїм веселим. МВ. (О. 1862. І. 72).
Протюкати, -каю, -єш, гл. Крикнуть на кого тю. Протюпайте на його, що він чорт-зна-що робить. Конст. у.  
Увійти Cм. увіходити.
Червцевий, -а, -е. 1) Іюньскій. 2) Кошенильный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.