Загострюва́тися, -рююся, -єшся, сов. в. загостри́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Заостриваться, заостриться.
Зубець, -бця́, м.
1) Зубець — какъ фигура и какъ часть снаряда (напр. зубці у грабля́х. ; сдѣланный изъ матеріи и пр. какъ украшеніе одежды.
2) Зубокъ, часть чесночной луковицы, распадающейся на части.
3) мн. зубці. Кушанье изъ очищенныхъ зеренъ ячменя — сваренныхъ или поджаренныхъ. На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. Ум. зубчик.
Кошуленька, кошулечка и кошулька, -ки, ж. Ум. отъ кошуля.
Ло́же, -жа, с. = ложа. Іде Мариня до ложа. Марусенька ходить, ясне біле ложе стеле. панського ло́жа. Знатнаго рода. неправого ло́жа. Незаконнорожденный.
Манджак, -ка, м. Насѣк. тараканъ. Blatta orientalis.
Поохрипати, -паємо, -єте, гл. Охрипнуть (о многихъ).
Потирати, -ра́ю, -єш, сов. в. потерти, -тру, -тре́ш, гл.
1) Тереть, потирать, потереть. Ученики його їли колосся, потерши в руках. Чи не висять рушнички нам потерти ручки? Не лучче б нам з ляхами... мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. потирати руни об ко́го. Помыкать кѣмъ. Досталося ледачому руки потирати. Барили воду з нас ледачі дуки і потирали об козацтво руки.
2) Разбить. Буком узяв, потер горці до жука.
Унучок, -чка, м. Ум. отъ унук.
Фірманка, -ки, ж. Извозъ, извозничество, то-же, что и хурманка 2.
Хитрик, -ка, м. Хитрецъ. Пу й хитрик з тебе!
