Балу. Употребл. въ выраженіяхъ: балу-балу, галу-балу, тару та балу — болтать. Галу-балу, а свині в ріпі. Я тут балу-балу, а тісто біжит по столу.
Вирубати, -ба́ю, -єш, сов. в. вирубати, -баю, -єш, гл.
1) Вырубать, вырубить. Вирубаю цей ліс.
2) Срубывать, срубить. Вирубав собі дубка на вісь.
3) Изрубливать, изрубить. Вирубано всіх ворогів.
4) ляхом вирубати. Говорить по-польски, (объ украинцѣ). Ой п'є Сава і гуляє, ляхом вирубає.
Гавкун, -на, м. Лающее животное.
Гивкати, -каю, -єш, гл. О совѣ: кричать.
Мит, -ту, м. Болѣзнь скота: воспаленіе подчелюстныхъ железъ.
Надзе́мний, -а, -е. Небесный. В Аллаховій обителі надземній.
Обрій, -рію, м. Горизонта.
Одіж, -жі, ж. Одежда. Купив панові якоїсь матерії на одіж. Скинув одіж.
Судяк, -ка, м. Мировой судья. Встрѣчено въ слѣд. записи: Та він мені ще з парубоцтва винен карбованців чимало, та я йому казку: а ходімо лишень до судяка та давай з себе росписку.
Татарчук, -ка, м.
1) Молодой татаринъ.
2) Татарскій потомокъ.
