Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязкотня

Брязкотня, -ні, ж. Бряцаніе, звонъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКОТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗКОТНЯ"
Ґушува́тий, -а, -е. Покрытый шишками (на тѣлѣ). Желех. Зобастый. Гуцул. (В. Дорошенко).
Джиґу́ха, -хи, ж. 1) Все хлещущее или жалящее: розга, кнутъ, насѣкомое. 2) Раст. Крапива, Urtica dioica. Черниг. г. Ум. Джиґу́шка. Пужка-джиґушка, — вставай, дівка Марушка. Ном. № 11341.
Заклина́ч, -ча, м. Заклинатель.  
Маши́нник, -ка, м. = машинистий. Отто єсть машини бігають, то ті машинники, шо на їх. Мнж. 143.
Підростати, -та́ю, -єш, сов. в. підрости́, -сту́, -стеш, гл. Подрастать, подрость. Стала дівчина підростати. Чуб. V. 482. Підростають сахарні буряті. Левиц. І. 24.
Повалувати, -лую, -єш, гл. Повалить толпой. Повалувало у хату все весілля.  
Полковникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть полковникомъ. К. ЧР. 186.
Сивісінький, -а, -е. Совершенно сѣдой. Мій батечку старенький, сивісінький. Мил. 188.
Твердісічкий, -а, -е. = твердісінький. Шейк.
Тямучість, -чости, ж. Понятливость. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗКОТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.