Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязь!

Брязь! меж., выраж. звукъ металла или стекла. Перстень бризь! Чуб. II. 94. Стук, брязь в віконечко: вийди, вийди, коханочко! Чуб. V. 207.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗЬ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗЬ!"
Бзюк, -ку, м. Раст. Sambucus Ebulus L. ЗЮЗО. І. 135.
Відвітувати, -тую, -єш, гл. Отвѣчать. Питає: «Де ти мою козу дів? — Продав, — одвітує Климець. Рудч. Ск. І. 67.
Відомість, -мости, ж. 1) Свѣдѣніе, знаніе. 2) Извѣстіе. В салдати тя віддам. — відомости ся сподію. Чуб. V. 234. Cм. відом.
Заперцюва́ти, -цю́ю, -єш
Перекупство, -ва, с. Продажность. Перекупство ледаче. К. Бай. 24.
Поличчя, -чя, с. Портретъ. Посилаю тепер тобі, друже мій єдиний, своє поличчя. (О. 186І. X. 8).
Послабати, -ба́ю, -єш, гл. Ослабѣвать, терять прочность, расшатываться. Дно у бербениці послабає. Вх. Зн. 54.
Спродуватися, -дуюся, -єшся, гл. = спродаватися.
Чиняти I, -няю, -єш, гл. Вычинивать, выдѣлывать, дубить. Шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. Чуб. V. 1087.
Шамушіння, -ня, ж. = лушпиння. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗЬ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.