Глухо нар.
1) Глухо.
2) Беззвучно, мертво, глухо.
3) Пусто, глухо.
Кордобан, -ну, м. = кордован.
Крутарь, -ря́, м. = крутій.
Лупи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Лупить, обдирать, сдирать кожу (съ животнаго), скорлупу (съ яйца), шелуху, корку (съ плода), кору (дерева) и пр. Лупити смереку. Чи ти ж, мати, та гарбуз лупиш? 2) Высиживать (о насѣдкахъ). Щоб квочки сідали й лупили курчат. 3) Драть, обдирать, грабить. Що ступить, то лупить. 4) Ѣсть, жрать, убирать, уписывать. Бублики лупить, як хто купить. Лупить, аж ніс гайдука скачеть. 5) Скоро говорить, читать, бѣгать. Що кому рупить, той про те й лупить.
Межува́ння, -ня, с. Межеваніе.
Необорний, -а, -е. Неодолимый, непреодолимый.
Підпінок, -нку, м. Простая водка. Розм'як Зевес, як після пару, і висмоктав підпінка чару.
Поплутатися, -таюся, -єшся, гл. Спутаться, запутаться.
Увірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. увіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Надоѣдать, надоѣсть, опротивѣть. А! вже він мені ввірився. Не ввірився ще йому світ. Чи вже ж тобі катерга турецька не ввірилася? 2) Довѣряться, довѣриться. З паном не дружи, жінці не ввіряйся, а чужих гостей не приймай.
Шукальник, -ка, м. Искатель.
