Бурачки, -ків, м. мн. раст. Cuscuta epilinum.
Буцик, -ка, м. Родъ лепешки, жареной въ маслѣ. Напече книшів, пиріжків, буциків.
Гуна́, -ни́, ж. = Луна 2.
Доно́сити, -но́шу, -сиш, сов. в. доне́сти́, -су́, -се́ш, гл. 1) Доносить, донести до какого-либо мѣста. Ложки до рота не донесе. донести́ ря́ду. Окончить потчивать водкой рядъ гостей. Ряду.... донести не стало, — долийте пляшку. 2) Сообщать, сообщить. І було після сіх прилук, що донесено Оврамові так: он і Мелха породила сини братові твоєму Нахорові. донести́ ві́сти. Известить. Ох пошлімо галку, ой пошлімо чорну аж до Січі рибу їсти, ох нехай донесе, ох нехай донесе до кошового вісти. донести́ у ву́ха. Довести до свѣдѣнія. Як (хто) донесе татові у вуха, то зараз їй смерть.
Зсілий, -а, -е. Скисшій (о молокѣ). Зсіле молоко.
Кабась! меж. Призывъ свиней.
Ма́рчити, -чу, -чиш, гл. = марнувати, марнотратити. Він не марчив свого добра, а так з добрими людьми прогуляв та пороздарював убожі. Марче моє добро. Хиба він призведе до добра? Одно худобу марчить та й годі.
Повикликати, каю, -єш, гл. Вызвать (многихъ). Повикликай усіх дітей.
Розчесати, -ся. Cм. розчісувати, -ся.
Уміцняти, -няю, -єш, сов. в. уміцни́ти, -ню, -ниш, гл. Укрѣплять, укрѣпить.
