Виканючити, -чу, -чиш, гл. Выклянчить. Так ви ж не виканючите!
Замучи́тися 1, -чу́ся, -чи́шся, гл. Измучиться.
За́падь, -ді, ж. Глубокій снѣгъ. Того року западь велика була.
Засина́ти, -на́ю, -єш и засипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. засну́ти, -сну́, -неш, гл. 1) Засыпать, заснуть. Серед миру я лягаю, тихо засинаю. Ходила, блудила та й заснула, приїхав Гриць мій, — я й не чула. Заснули думи, серце спить.
Клоччя, -чя, с. Пакля, охлопки. Чоловік мій вдався вже геть то гнучкий, як батіг з клоччя. у йо́го в голові клоччя. Онъ глупъ. Мені памороки забито киями, а в вас мабудь ізроду в голові клоччя. Ум. клоччячко. У неї очіпок штопненький, тілько вже постарів, клоччячко видно. Я думала, що нагаєчка з клоччячка, а вона, проклята, з протичка.
Кораблик, -ка, м.
1) Ум. отъ корабель. А на синім морі пливуть кораблі, а в тих корабликах сидять козаки.
2) Головной женскій уборъ. В понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала.
Піднебення, -ня, с. 1) Небо, Palatum durum. Та так учепиться за язик, то за піднебення, що ніякою силою її й не відірвеш. 2) Сводъ въ печи; также въ гончарной. Cм. сльоси.
Салабай, -бая, м.? Цюцю, дурний салабай.
Хлопнути, -ну, -неш, гл. Выпить залпомъ, выпить. Хлопнула чарку за одним махом до дна. Купила горілки.... сама напилась і кучеру дала, і він хлопнув добре.
Хураж, -жу, м. Фуражъ, продовольствіе. Як їдеш у Сураж, то й бери свій хураж.
