Городи́на 2, -ни, ж. Плетень, заборъ, огорожа.
Да́рбенний, -а, -е. Дарственный. У нас земля дарбенна, ми живемо на дарбенній землі, що поміщик наділив.
Драглина́, -ни́, ж. Топь, трясина. Cм. драгва.
Кудерь, -дря, м. 1) Локонъ, кудря. Употребляется болѣе во мн. кудері и кудрі. Золотою гребіночкою кудрі росчесав. Від роскоші кудрі в'ються, від журби січуться. 2) Самый верхній кудрявый или загнутый конецъ верхушки дерева (употребляется больше въ Ум. формѣ). Ум. кудерець, кудрик, мн. кудерьки, кудречки, кудроньки. Сам верхний конецъ смереки се когутик.... Когутик закривлений се кудрик. Росте деревце тонке-високе, а на вершечку кудеревеньке, а в тім кудерці золоте крісельце. Кудерьки чеше.
Неохота, -ти, ж. Неохота, нежеланіе. Яким з більшою неохотою одвітував йому.
Оснач, -ча́, м. Сплавщикъ плотовъ. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки.
Розшпінкуватися, -куюся, -єшся, гл. Разстегнуться.
Смуток, -тку, м. Грусть, уныніе, печаль. Иноді смуток великий напада, що й на світ не хочеться дивиться. Смуток ваш на радощі обернеться. смуток її зна. Чертъ ее знаетъ. у йо́го до смутку гро́шей. У него множество денегъ.
Твердісічко нар. = твердісінько.
Тичний, -а, -е. = тичковий.
