Волоснуватися, -нуюся, -єшся, гл. = волоситися. Діти волоснуються.
Заспо́ритися, -рюся, -ришся, гл. Заспорить. Заспорились орел та муравка, хто дужчий.
Збува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. збути, збу́ду, -деш, гл. 1) Сбывать, сбыть. Важко нам убогим своє добро збувати. 2) Избавляться, избавиться отъ чего. Не збуду смутку, а ні вдень, ні вночі. 3) не збува́ти. Всегда быть, всегда находиться, имѣться. Що нагаєчка, що дротяночка, із колочка не збуває. А в жінок не збуває до розмови: то дівування згадають, то се, то те, то про лиху долю не наговоряться. Сьому не збувало на сльози. на ро́зум не збува́ти (кому́). Быть умнымъ. Людина добра і на розум йому не збувало.
Понапасати, -са́ю, -єш, гл. Напасти (многихъ). Скотину за ніч так понапасав, що боки повирівнюються.
Порозмочувати, -чую, -єш, гл. Размочить (во множествѣ). Сухарі було порозмочуємо та й їмо.
Рам'я, м'я, с. Рубище. Дороге убрання поскидала, своє рамя наділа.
Рильний, -ного, м. Испорч. лірник.
Сванютка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Сприщитися, -щуся, -щишся, гл. Покрыться прыщами.
Трухи-трухи! меж. для выраженія длительнаго бѣга рысцой.
