Відмітний, -а, -е. Отличный, отличающійся отъ чего. Та й увесь наш рід одмітен собі усім.
Звороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = звертати. Я на його накричав, щоб з доріжки зворочав.
Качур, -ра, м.
1) Селезень. Хлюпощуться качаточка поміж осокою. А качечка випливає з качуром за ними, ловлять ряску, розмовляють з дітками своїми. Дикий качур все на воді і днює, й ночує.
2) Рабочій, перевозящій грузъ на тачкѣ. Ростовъ-на-Дону. Ум. качурик. Зморозь того качурина, нехай качка кваче. Ув. качурина. Заріж, сину, качурину, нехай качка кваче.
Ліси́ця, -ці, ж. = лісунка?
Мо́шечка, -ки, ж. Ум. отъ мошка.
Обідонько, -ка, м. Ум. отъ обід.
Рибак, -ка, м. = рибалка 1. Вудка мокне, а рибак сохне.
2) = рибалка 2. Ум. рибаченько.
Роняти, -няю, -єш, гл. = ронити. Що так роняєш дрібні слізоньки.
Скорохвацький, -а, -е. Спѣшный, быстрый. Проміж таким скорохвацьким ділом ще вспів і трейчи кахикнути.
Чмелик, -ка, м. Ум. отъ чміль.
