Белькотіти, -чу, -чеш, гл. = белькотати. Засідатель обмахується та белькотить.
Виводини, -дин, ж. мн. = вивід 3.
Гідно нар. Достойно, стоитъ. Ти на коні, а я пішки, — не гідно ходити.
Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. 4) Произвольный.
Колачини, -чин, ж. мн. Четвертый день свадьбы (въ Галиціи), когда новобрачные получаютъ подарки.
Півколіщатко, -ка, с.
1) Полукругъ.
2) Узоръ въ видѣ полуколеса.
Пітися, -деться, гл. безл. Случиться, выпасть на долю, пойти къ чему. Чи воно вже кому так підеться на смерть, на причину? Мені молодій на горе пішлося.
Процесія, -сії, ж. Церковное шествіе съ крестами, хоругвями. Лежать вони до світа; приходять до них з процесією, і беруть їх у церкву.
П'ятник, -ка, м. Гнѣздо для нижняго конца вереи (въ воротахъ, дверяхъ). Що, було, хлопці роблять? Уночі ворота з п'ятників іздіймуть та й занесуть. У їх там і хата така, — двері на п'ятнику.
Украсивий, -а, -е. Изукрашенный? Зброя моя украсивая, доленька моя нещасливая.
