Брикання, -ня, с.
1) Ляганіе.
2) Сопротивленіе, барахтанье противъ кого.
Годовини, -вин ж., мн. = роковини.
Кирпа, -пи, ж. 1) Вздернутый носъ. Лічить Енея приступає, очками кирпу осідлав. кирпу гнути. Задирать носъ. А як закуштує школи, вже й одвертає пику, вже й кирпу гне. Стара не страшна, так молода кирпу гне. 2) = кирпатий. Ум. кирпонька.
Ляши́ха, -хи, ж. = ляшка 1. Козак ляха доганяє, списом пробиває, а ляшиха козаченька сильно проклинає.
Нечепура, -ри, об. Неряха. Та то, каже, така нетіпаха, нечепура — куди їй.
Обтавати, -таю, -єш, сов. в. обта́ти, -та́ну, -неш, гл. Обтаивать, обтаять. І став він обставать, аж пара з шерсті йде.
Опас, -су, м. Небольшое мѣсто для пастбища въ саду или огороженномъ лугу.
Спаситель, -ля, м. Спаситель. Спаситель міра, І. Христосъ. Богові молились, Спасителю хрестились.
Умощувати, -щую, -єш, сов. в. умостити, -щу, -стиш, гл. Укладывать, уложить, помѣщать, помѣстить. Ніхто було не зуміє так перевернуть (хворого), так голову вмостить, вкрить до ладу.
Чернітка, -ки, ж. плахта-чернітка = чернетка. Ум. черні́точка. В неї плахта черніточка, сама як квіточка.
