Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає.
Виникнути Cм. виникати.
Відмовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відмовитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Отказываться, отказаться, отговариваться, отговориться. Було мати кажуть: давай я тебе росчешу. Так я вже відмовляюсь, відмовляюсь: скубуть бо дуже. Одмовлялась я обмовлялась, та й мусила послухатись. 2) Оканчивать, окончить говорить. Ручки ж мої білесенькі одробилися, очі ж мої каресенькі обдивилися, уста ж мої сахарнії одмовилися.
Гниличка, -ки, ж. Ум. отъ гнилиця.
Гурт 1, -та́, м. 1) Стадо (о скотѣ). По сусідству чужі гурти і отари скрізь паслись. 2) О людяхъ: толпа, собраніе, общество, компанія. Женуть гуртами християн у колізей. У гурті, то й смерть не страшна. У гурті каша їсться. Просимо до гурту. 3) О неодушевленныхъ предметахъ: группа. Кожну зірку нарізно не запримітиш, а хиба тільки цілий гурт їх. 4) В гурт, до гу́рту. Въ одно мѣсто, вмѣстѣ. Вовк, медвідь і кабан зібрались у гурт. Проциндрив Солопій горох і просвистав, а за горохом в гурт і жито, і пшеницю. Ходім же до гурту. 5) За гурт. Вмѣстѣ. Бувайте здорові! промовив усім нам за гурт. 6) Гурт на гурт. Всего на всего. Скільки зір гурт на гурт усіх, — цьому ще ніхто й рахуби не склав. 7) Продава́ти на гурт. Продавать оптомъ. Ум. Гурто́к.
Жолобкува́тий, -а, -е. = жлобуватий.
Кумів, -мова, -ве Принадлежащій куму. Поночі рвав угірки в кумовому городі.
Ло́два, -ви, ж. Доска. Спит на голих лодвах. Ослін, зроблений з лодвів.
Прикутий, -а, -е. Прикованный. Прикутий до стовпа.
Смалити, -лю, -лиш, гл.
1) Опалять, обжигать, жечь. Не до поросяти, коли свиню смалять.
2) — люльку. Усиленно курить трубку.
3) — литки, халяви до дівчини. Ухаживать за дѣвушкой.
4) Пить, тянуть. А він усе смале та смале наливку.
