Завірю́ха, -хи, ж. Вьюга, мятель. Аж гульк, — зіма впала, свище полем завірюха. Завірюха — треба кожуха. Ув. завірюшище.
Зди́хатися, -хаюся (шуся), -хаєшся (шешся), гл. 1) Перевести духъ. Аж не здишусь. Не здишусь — так набігався. 2) Избавиться, отдѣлаться. Не можна здихаться цього лихого чоловіка. Не здихався біди.
Зжури́ти, -рю́, -риш, гл. Изсушить печалью. Журба мене зжурила.
Золотий 2, -то́го, м. = злот. Купи мені, моя мати, за копійку голку, за чотирі золотії червоного шовку. 304.
Перекіцнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекувыркнуться.
Плюснути, -ну, -неш, гл.
1) Плеснуть.
2) Шлепнуться. Так і плюснув дідок наш у калюжу.
Понайматися, -маємося, -єтеся, гл. Наняться (о многихъ). Наші дівчата в строки понаймалися до Покрови.
Селешок, -шка, м. Ум. отъ селех.
Хуртовинний, -а, -е. Ненастный, бурный. Оце вже третій день така хуртовинна година.
Цес, цеся, мѣст. = цей, ця. Винесла назад суди на цес світ. Цеся дитина.... буде бідувати.
