Дво́рище, -ща, с. Дворище, мѣсто, гдѣ былъ дворъ, усадьба. Із льохів, будинків, стаєнь, із хлопського трупа на дворищі в Рарожинських стала чорна купа. О, панське дворище! бодай нічого доброго в тебе не вступило.
Дича́віти, -вію, -єш, дича́ти, -ча́ю, -єш, гл. Дичать.
Дощува́тий, -а, -е. Дождливый. Дощувате літо.
Покрівський, -а, -е. = покрівний. Мороз хоч і покрівський, а бере за плечі
Розгорожувати, -жую, -єш, сов. в. розгородити, -джу, -диш, гл. Разгораживать, разгородить, снять огорожу. Коли обгородивсь, так нам його не розгорожувать уже.
Сквар, -ру, м. Жаръ, зной. Cм. шквара.
Труснути, -ну, -неш, гл. Тряхнуть.
Тулитися, -лю́ся, -лишся, гл. Жаться, прижиматься, льнуть. Переполохані панянки тулились по кутках. Оце тобі, горобчику, так не вчись, до чужої голубоньки не тулись. Жене тебе неволя з України, із рідним словом тулишся мов злодій.
Форкотати, -кочу, -чеш, гл. Болтать, много говорить.
Шегерявий, -а, -е. Шепелявый. Він трохи шегерявий.
