Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зацокотати

Зацокота́ти и зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. МВ. (О. 1862. III. 54). Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата. Стор. II. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЦОКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЦОКОТАТИ"
Арга́т, -та, м. 1) Работникъ, наемникъ. Пот. III. 15. 2) Рабочій на запорожскихъ рыбныхъ ловляхъ, большею частью бездомный бродяга. Рудч. Ч. ІІ. 245, отчего — 3) Бездомный бродяга. Желех.
Безувірство, -ва, с. 1) Неправовѣріе, нехристіанская вѣра, преимущ. мусульманство. Гидке, поганське, темне безувірство. К. ЦН. 296. 2) Жестокость, безсердечіе.
Викоренити, -ся. Cм. викорінюватися.
Галатин, -на, м. = галайко. Желех.
Забіли́ти, -ся. Cм. забілювати, -ся.
За́крут, -ту, м. Попороть, заворотъ. Шух. І. 179.
Осігди нар. = завсігди. Федьк.
Поначіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Вцѣпиться, прицѣпиться (о многихъ). Як поначіплювались їй і в плахту, і в намітку грішнії душі, щоб і собі з того пекла вибраться. ЗОЮР. І. 308.
Розіпхати Cм. роспихати.
Роскошкати, -каю, -єш, гл. Взъерошить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЦОКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.