Вити 1, вию, -єш, гл. Выть. І вовк на волі, та й виє доволі. Синє море звірюкою то стогне, то виє.
Вітрогон, -на, м.
1) Вѣтренникъ.
2) Вентиляторъ. Вітрогони становлять, шоб воздух гнало в шахті.
Ганчарський, -а, -е = гончаровий. Глина ганчарська.
Дово́дець, -дця, м. Доказатель.
До́каз, -зу, м. Явная улика, обвиненіе. Доказ маю, хто вкрав. На кого маєте пеню, — скажіть; я брата рідного не пожалію, аби б по правді доказ був, — так сказав голова. По доказу то було трусють горілку, а нападьом справник не дозволяв трусить так здря, ні, було за це й дрюка.
Заво́ра, -ри, ж. Бревно для задвижки воротъ.
Останок, -нку, м. 1) Остатокъ, останокъ. Назбіралось останків ламаного сім кошиків. Де їх могили? Де лежить останок славного Богдана. 2) Помилованіе, пощада. Нехай жінка назбірає срібла, злота досить, нехай мене викупляє та й останку просить. до оста́нку. До конца, до смерти. Як не дасть Бог талану змалку, то й не буде до останку. на останку, на останці. Ha концѣ, въ концѣ, наконецъ. Не будь же ти на мене, як я був на останці віка моєю на тебе. На останці прикро вузлом прикрутив, щоб ніхто того не провідав.
Підсак, -ка, м. = підсака.
Побідник, -ка, м. Побѣдитель. І свій палаш, що звавсь побідник, до боку Низа прив'язав.
Титло, -ла, с. Титло, знакъ сокращеніи въ письмѣ. Не минайте ані титла, ніже тії коми.
