Викинути, -ся. Cм. викидати, -ся.
Зілля́ти, -ллю, -ллєш, гл. = злити.
Кобзура, -ри, ж. Ум. отъ кобза. Глянь, Орфію, глянь із неба, дай кобзури мні своєй.
Наспіл нар. Пополамъ съ кѣмъ-нибудь, съ половины. Баба засадила город наспіл з... Своєї землі мало, — беремо в пана наспіл.
Одвукінь нар. На двухъ лошадяхъ — поперемѣнно то на одной, то на другой. летів одвукінь з Низу день і ніч.
Перелетіти Cм. перелітати.
Пообколупувати, -пую, -єш, гл. Облупить, обковырять (во множествѣ). Стіни пообколупували, долівку повибивали.
Уволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. уволити, -лю, -лиш, гл. Исполнять, исполнить (желаніе). Вволив єси, чого ледачі допевнялись. К. Пс. 244. вволити во́лю. Исполнять желаніе. А циганочко да ворожечка, ой уволи мою волю: да причаруй ти да козаченька, що гуляє зі мною.
Удівець, -вця, м. Вдовецъ.
Утопитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Утонуть, потонуть. Від диму закоптилася, від води замочишся, а часом і зовсім утопишся.
2) Утопиться. Чорні брови маю, да й не оженюся, хиба піду до річеньки, з жалю утоплюся.
