Джут, -та́, м. = Джгут.
Клюк Ii, -ка, м. Родъ деревяннаго крюка, колышекъ или деревянный гвоздь, загибающійся подъ прямымъ угломъ; употребляется при постройкахъ для прикрѣпленія жердей, на него запираются ворота и пр.
Окотитися, -чу́ся, -тишся, гл. О кошкахъ, овцахъ, козахъ: родить. Чорна вівця окотилась, і корова отелилась.
Підписувати, -сую, -єш, сов. в. в. підписа́ти, -шу́, -шеш, гл.
1) Подписывать, подписать. Я підпишу на суді оправдання.
2) Надписывать, надписать.
Плямовитий, плямуватий, -а, -е. Пятнистый, въ пятнахъ.
Ралиця, -ці, ж. Поле, вспаханное ралом. Ізгору я ралицю, посію я пшеницю.
Рука, -ки, мн. ч. руки и руці, ж. Кожна рука до себе горне. Не в'яжіте Касі руці. до рук. Въ руки. Забрав нас до рук. Чи ти давав мені його до рук? руку давати. Подавать руку. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. руку давати, придавати. Особый обрядъ на свадьбѣ: подаваніе невѣстой жениху черезъ столъ платка въ знакъ согласія на выходъ замужъ. Придавали рученьки за столом. руку подати. а) Подать руку. б) Помочь. Взиваєть тебе ціла Україна, діво царице, надеждо єдина, абись подала ей руку в пригоді. рука, не рука кому. Удобно, не удобно кому. Коли тобі рука се брати, то й бери, а мені не рука. Ні, не рука. рука власна, руко́ю власною. Замѣчаніе при подписи: собственноручно. на руку, на руку ковінька. Въ руки, выгодно, удобно. Марусі на руку ковінька. право́ю руко́ю бути у кого. Быть первымъ помощникомъ въ дѣлахъ, быть правой рукой. Ти у його правая рука. б) руки зв'язати. Повѣнчаться. Ходімо до церкви — зв'яжемо руки. руки зложити. Умереть. — перебивати. Разнимать руки, быть свидѣтелемъ при сдѣлкѣ, пари. — поганити. а) Браться за дѣло, не стоющее того; б) браться за дѣло неумѣло. Коли не коваль, то й рук не погань. — погріти чим. Нажиться на чемъ, обобрать кого. Буде чим руки погріти. — прикладати. Усердно работать. Бога взивай, а руки прикладай. ні за віщо рук зачепити. Не надъ чѣмъ работать, хозяйничать; нечего украсть. піти руко́ю. Повезти, имѣть удачу. Недавно ся оженили, не пішло рукою: пішла жінка за пшоном, а я за мукою. піти в руку. Пойти въ прокъ. Як хто продає жалкуючи, не піде куплене в руку. мати до руки кого́. Имѣть въ вицу? «Батько за тебе дати мене не хоче». — Має другого зятя до руки? руку тягти за ким. Держать чью сторону. руку потягти за ким. Принять чью сторону. бути за руками. Быть подъ присмотромъ, быть взаперти. Думала, що корова пропала, а вона була за руками. Злодія піймали, не буде більше красти, бо сидить за руками. з довгою руко́ю під манастирь, під церкву, під цвинтарь. Отказъ попрошайкѣ — отправляйся просить около монастыря, церкви, гдѣ стоитъ нищіе. довгі руки мати. Брать чужое, воровать. Пійшла я ходити з хати в хату, бо дуже довгі руки мала. з чиєї руки бути. Съ чьей стороны быть. Свашки з його і її рук співають: його на дворі, а її в хаті. за руки дати. При заключеніи пари отдавать условленный выигрышъ третьему лицу, отъ котораго выигравшій и получаетъ какъ свою собственность обратно, такъ и выигрышъ. рук доложи́ти до чо́го. Поработать надъ чѣмъ. 2) Власть. Сильного руку Бог один судить. 3) Смѣна поля, участокъ, клинъ поля. У трьох руках поле. Поля в неї в кожну руку по 15 десятин. 4) Сторона. Треба повертать у ліву руку. 5) — божа. Раст. Heracleum Sponctium. Ум. ручка, рученька, ручечка. Як же мені, козаченьку, раненько ходити? Як візьмеш ти за рученьку, — не мусиш пустити.
Світити, -чу́, -тиш, гл. 1) Свѣтить. Сонце світить. Ой місяцю, місяченьку і ти, зоре ясна! Ой світіть там по подвірю, де дівчина красна. світити в о́чі. Льстить. Пан тільки в очі світив, що лучче було б, як би він гудив. 2) Зажигать. Та світи вже свічку, нічого не видко. 3) Въ карточной игрѣ: а) быть козыремъ. Король жировий світить. Голяк масти, черва світить — игра словъ, насмѣшка надъ бѣднякомъ. 6) Открывать козыря. Світи козиря. 4) — волосом. О замужней женщинѣ: ходить съ непокрытой головой. 5) — голово́ю. Быть дѣвушкой. Що жінкою, то не дівкою, не світити голівкою. 6) — тілом. Показывать обнаженное тѣло.
Службонька, -ки, ж. Ум. отъ служба.
Ум'яти. Cм. уминати.
