Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зачалити

Зача́лити, -лю, -лиш, гл. Затянуть, завязать, связать веревку, сплетя ея концы. Оце ж та петля, — я сам її зачалив. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧАЛИТИ"
Зоружити, -жу, -жи́ш, гл. Соорудить. Уже зоружили зруб. Н. Вол. у. Зоружив чобота. Н. Вол. у.
Ля́щик, -ка, м. Ум. отъ лящ
Нурка, -ки, ж. зоол. Норка, Mustek lutreola. Вх. Пч. І. 16.  
Разок, -зка, м. 1) Ум. отъ раз. А вжо ж мені, моя мати, не перший разок, через плечі дротяненький батіжок. Чуб. 2) Нитка мониста. На шиях намиста у кожної разків по десять. Кв. 1. 20. 3) Борозда, слѣдъ, черта. Пускаючи з себе довгими разками краплі прозорої води. Левиц. І. 95. Ум. разо́чок. Нема в мене намистечка, тільки один разочок. Мил. 70.
Робацтво, -ва, с. соб. Черви. Забуде їх те лоня, що пестило, робацтво їх обійме під землею. К. Іов. 54.
Родительський, -а, -е. Родительскій. Родительська любов. Левиц. І. 242.
Тогочасній, -я, -є. Относящійся къ тому времени, того времени. Схоластичня тогочасня интелліґенція. К. ХП. 116.
Уворатися, -рюся, -решся, гл. При паханьѣ захватить плугомъ сосѣднюю землю. Харьк. у.
Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа. Чуб. І. 301.
Шкулити, -лю, -лиш, гл. Донимать. А що ця лозина добре шкулить?
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЧАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.