Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зачалити

Зача́лити, -лю, -лиш, гл. Затянуть, завязать, связать веревку, сплетя ея концы. Оце ж та петля, — я сам її зачалив. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧАЛИТИ"
Відмітити Cм. відмічати.
Жорна́вка, -ки, ж. = жарнівка 2.
Заго́лювати, -люю, -єш, сов. в. заголи́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Обнажать, обнажить. 2) Забривать, забрить. ...сина в салдати позаторік заголили. Шевч. 479.
Підбір, -бору, м. 1) Каблукъ. Ой устели, молода дівчино, та бумагою двір, ой щоб че помазав молодий козаченько, ні чобіт, ні підбір. Мет. 68. 2) мн. Веревки вверху и внизу рыболовной сѣти.
Підзор, -ру, м. Подозрѣніе. Закр.
Поглум, -му, м. Издѣвательство.
Попримощувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и примостити, но во множествѣ.
Проробити Cм. проробляти.
Росп'ястиCм. роспинати.
Суровий, -а, -е. Небѣленый. Держить хусточку да суровую. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЧАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.