Затупи́ти, -ся. Cм. затуплювати, -ся.
Молочи́на, -ни, ж. Молочное; молочное кушанье.
Набубня́віти, -вію, -єш, гл. 1) = набубні́ти. Уже горох добре набубнявів, — пора садити. 2) О древесныхъ почкахъ: раздуться предъ тѣмъ какъ распуститься. Бруньки набубнявіли на вишні, а де-не-де і листочки роспускає.
Обвіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. обвісти́ти, -щу, -стиш, гл. = оповіщати, оповістити. Поки що, а я панові йду обвісти́ти.
Пороздряпувати, -пую, -єш, гл. Разцарапать (во множествѣ).
Приналежати, -жу, -жиш, гл. Принадлежать.
Пустотливий, -а, -е. = пустовливий.
Хибити, -блю, -биш, гл. 1) Ошибаться, давать промахъ, погрѣшать, сбиваться съ пути. Мір землю сажнем, а не ланцюгом, то не будеш хибити. Не хибив я проти його закону, його слова ховав у щирім серці. Прямуйте ж, добродію, куди задумали, не хиблючи. 2) Миновать, обойти. Він думав, що то його хибить. То вже вас не хибить — мусите робити.
Циба, -би, ж. Длинная нога. А я тому журавлю циби-ноги переб'ю.
Цуря, -рі, ж. Лохмотье, тряпье.
