Вивертіти, -ся. Cм. вивірчувати, -ся.
Гой! меж. = ой, гей. Хвалилася біла береза своїм цвітом перед лісами, — гой дай, Боже!
Дму́хати, -хаю, -єш, одн. в. дмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дуть, подуть. Не дмухай проти вітру. Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дмухне. Попіл в вічі дмухати. Не дам у ка́шу собі́ дму́хати. Нe позволю вмѣшиваться въ мое дѣло. 2) Только въ несов. в. Пыхтѣть. Росердився та так дмуха, що й не приступай. Въ слѣдующихъ значеніяхъ употребляется только однокр. в.: 3) Ударить, хватить. Як дмухнув мене по пиці, так у мене й голова замакітрилась. 4) Выпить, осушить. Дмухнув чарчину мов тую воду.. 5) Побѣжать, поѣхать, махнуть. Дмухнім лиш братці, ми до неї. Буйволи на сонці помліли; як угляділи воду, так до води й дмухнули. Дмухну́ти дра́ла. Быстро уйти, удрать.
Круглість, -лости, ж. Круглота, шарообразность. Про круглість землі я трохи чи не сам доміркувався.
Непотребний, -а, -е. = непотрібний.
Перхати, -хаю, -єш, гл. Порхать.
Пика, -ки, ж. Морда, рожа. Як дам тобі ляща я в пику. Як вихватить дід із воза велику притику, побив бабі, помолов голову і пику. Пикою закрутив. Не понравилось. Ум. пи́чка.
Повередитися, -джуся, -дишся, гл. Повредить себя, надорваться.
Стрига, -ги, об. Низко остриженный. Стрига-мокотига! — такъ дразнятъ дѣти сильно остриженныхъ товарищей. Ум. стрижка.
Унука, -ки, ж. Внучка. Сядь собі у запічку, колиши унуку. Ум. унучка, унученька, унучечка.
